8 художніх книг, у яких є місце музеям

У мріях набагато легше уявити себе космонавтом чи юристом, але ніяк не співробітником музею. Згадуючи науковців у кіно, скоріше згадаєш Індіану Джонса, Росса («Друзі») чи доктора Ленгтона («Код да Вінчі»). А от працівники музею найчастіше з’являються в образі літніх леді. Звісно, що фанати «Мумії» скажуть, що героїня Рейчел Вайс у другій частині франшизи почала працювати у Британському музеї. Нічний же охоронець Бен Стілер взагалі започаткував цілу музейну сагу. Але чи читали ви коли-небудь книги, де музей був хоча б на другорядних ролях? 

Фанати Дена Брауна з гордістю скажуть, що читали!

«Код да Вінчі» та «Інферно»

 

Не будемо зупинятися на переказі сюжету, ця історія вже достатньо популярна. Настільки, щоб створити зайві черги у Луврі. Так, у 2012 році, під впливом книги його відвідали не менш ніж 10 млн. чоловік, а це приблизно на 1 млн. більше, ніж у попередньому сезоні. Співробітники музею навіть створили спеціальну екскурсію пам’ятними місцями книги, яку начитав для аудіогіду актор Жан Рено.

Схожа ситуація спіткала і Флоренцію, зокрема музей Данте. Адже саме там розпочинаються події книги «Інферно». Хоча, цей музей щороку і без того приймає близько 60 тис. туристів.

Після виходу роману Ільфа і Петрова «12 стільців»  популярність знайшла і Музей меблів.

Музей було відкрито 1919 року у маєтку Гіршмана, зачинено у 1926 році, а потім відновлено у 80-х, у іншій будівлі. Але всі ці реорганізації не заважають відвідувачам приходити та питати: «Це у вас тут був Остап Бендер?» 

«Музейний роман» Григорія Ряжського

Музей у романі — доволі абстрактний персонаж. Варто трохи згадати про сюжет: авантюрист-мистецтвознавець та молода доглядачка розслідують справу про картини-підробки. Цікаво, що головна героїня не науковиця, але змогла виявити хибні предмети живопису. Цікаво, що замість знань з мистецтвознавства героїня користується екстрасенсорними навичками, у першу чергу. Через це, власне, історія трохи втрачає свій музейний шарм. Але приємно, що музейна доглядачка тут не літня леді, а молода та енергійна героїня.

«Ніч у музеї» Мілан Тренк

Усе почалося з маленької ілюстрованої дитячої книги Мілана Тренка 1993 року. Потім її було новелізовано Леслі Голдсманом. Урешті-решт, фільм з такою ж назвою побачив світ. І навіть, якщо вас нудить від одного вигляду Бена Стілера, історія вийшла доволі милою, та навіть заробила  на декілька сиквелів. Американський музей природознавства і без додаткового нагадування був одним із найпопулярніших, але реклама зайвою не буває.

«Нелло і Патраш» або «Фландрійський пес», книга написана Марією Луїзою де ла Раме

Нас вона цікавить не стільки зворушливою дружбою між хлопчиком та собакою, і навіть не історією стосунків із донькою багатія. Сюжет про мрію стати художником. Одже, картини стають героями цієї розповіді. А саме робота Рубенса «Піднесення розіп’ятого Христа», що за сюжетом ще не завершена та прихована за завісою. Хлопчик не має грошей, щоб побачити картину у Антверпенському кафедральному соборі. Історія не має хеппі-енду, але має відношення до музеїв мистецтв. Існує також однойменний фільм.

Проте, після деяких книжок у музеї ходити не захочеться. Як мінімум, вночі.

Говард Лавкрафт «Жах у музеї»

Що можна очікувати від Говарда Лавкрафта? — Своєрідної реклами для музеїв! Його лякаючі, але такі прекрасні і заворожуючі історії зазвичай обіцяють не тільки жахливу смерть, а й пригоду до чогось нечуваного. У музей воскових фігур читач навряд чи захоче завітати найближчим часом, але особисто мене не лякає перспектива поспілкуватися з оживаючими експонатами такого закладу.

«Срібні ковзани» Мері Додж

Путівник для дітей Голандією. У першу чергу, це розповідь про дорослішання юних брата та сестри, Ганса та Гретель. Але Природознавчий музей тут далеко не на останньому мисці. Бідні діти мають змогу потрапити до його приміщень лише у день безкоштовного відвідування. Прогулянка музеєм, як свято!

«Ліза та її сни» Івана Малковича

Що сниться маленьким дівчаткам? Навряд чи це музеї. Але ця казково-пізнавальна історія про дівчинку, яка завдяки крилам, що їх винайшов Леонардо да Вінчі, побувала у майстернях найяскравіших постатей світового малярства — від Ботічеллі до Далі. Чим не музейна пригода?

Але не будемо обманювати себе. Позиціонування професії музейного науковця досі на рівні «літня леді із запиленого приміщення, де говорять пошепки». Хоча, на правду, деякі такі «леді» можуть втерти носа самому Індіані Джонсу у його кращі роки. Тож, на замітку письменникам-літераторам: світові дуже не вистачає історій про музеї, фантастичних і не дуже.

Книжки читала Дарія Сухоставець

2 комментария к записи «8 художніх книг, у яких є місце музеям»

  1. Пингбэк: Приключения в музеях: Подборка художественной литературы | CEDRA

  2. Можна додати ще бестселлер Донни Тарт «Щиголь». Тут музей — місце, звідки не хочеться йти, а з картиною неможливо розлучитись)).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *