Наука — це необхідність: Конференція «Brain&Ukraine»

Cedra почала осінь на чолі з науковою тематикою і не схибила.

Другого вересня перед нами відчинила двері науково-популярна конференція «Brain&Ukraine». Цей захід проводиться для Києва вперше, але головна специфіка все ж не в цьому. Що ж тоді? Спікери зі світовим ім’ям, доступні виступи на непересічні теми, виставка винаходів? Так, це програма конференції, що безперечно варта уваги. Але організаторам вдалося дещо більше. Справа у тому, що спікери зі світовим ім’ям — це наші українські вчені. Виставка наукових ініціатив — справа рук українських винахідників. І саме вони виступають зі сцени з відвертим меседжем: «Науці в Україні бути». Більш того, вона вже є. Тільки от існує за завісами мізерного фінансування, мільйонів інстанцій, заборон та недовіри.

Час початку конференції — зала повна людей, майже немає вільних місць. Слова ведучого: «Українська наука є недооціненою у нас в країні, проте надзвичайно популярною у світі» вже не викликають скептичних посмішок. Гості та спікери конференції налаштовані на серйозну розмову.

На сцену запрошують організаторів. Перепрошую, організаторок! Це дві молоді дівчини — Міріам Драгіна та Олена Скирта. Вони здебільшого дякують: за участь, зацікавлення, підтримку. Можна лише сподіватися, що їм дякували не менше.

Далі — виступи спікерів. Головне питання: Як воно, бути вченим в Україні сьогодні? І навіщо?

Два впливові українські вчених відповідають на це питання, паралельно запалюючи в аудиторії інтерес до чогось абсолютно нового та невідомого.

1.Спікер — Алла Ємець

Доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Авторка понад 400 наукових праць, 10 монографій.

Все, что мы делаем тут, мы делаем не благодаря, а вопреки

Алла розповідає про свої студентські роки. Тоді вона навчалася в КНУ ім. Тараса Шевченко і потрапила на нову кафедру для підготовки спеціалістів. «У нас были замечательные преподаватели. Это были настоящие ученные». Один з викладачів, згадує вчена, мав на той час особливо нестандартний підхід. Він приносив на лекції касети з записанними фільмами англійською мовою, які доступно пояснювали ще не особливо розповсюджений тоді науковий  матеріал. «Мне очень захотелось научиться всему этому», — щиро ділиться Алла Ємець. І вона навчилася.

Зі слів вченої, ми навіть не уявляємо, наскільки потужний є потенціал в української науки. Більшість розповсюджених на світовій арені напрямів біотехнології (наприклад клонування та синтетична біологія) активно задіяні в Україні. Але «все, что мы делаем тут, мы делаем не благодаря, а вопреки», наголошує Алла, адже фінансування річного розвитку всієї української науки дорівнює фінансуванню одного західного університету.

Я не хочу критиковать, ведь критиковать всегда легче, правда? Я хочу что-то изменить.

Як діяти? Алла Ємець входить до комітету з 24 незалежних вчених, що розробляють проекти змін. Вони працюють безкоштовно і витрачають свій власний час на пошуки, планування і постановку задач та цілей, яким має слідувати наша наука. «Я не хочу критиковать, ведь критиковать всегда легче, правда? Я хочу что-то изменить.», — розповідає Алла. Основними вимогами на сьогодні вона вважає:

  • наслідування світових стандартів з урахуванням наших реалій;
  • розробку принципів фінансування та визначення галузей, що найбільше потребують його;
  • орієнтація на досвід Польші, Чехії, США, а також Ізраїлю, який, як і ми, знаходиться у стані війни, але витрачає на науку найвищий відсоток від ВВП;
  • підняття статусу вченого, бо довіри до наших вчених у країні сьогодні немає. «А почему? А потому что коррупция, а потому что плагиат», — суворо визначає Алла.

Старая система еще сильно сопротивляется.

Промова завершується словами про те, що не варто чекати швидких змін. «Сверю вас заверить, что старая система еще сильно сопротивляется. Но я думаю, я даже уверена, что у нас, первопроходцев, все получиться. Моя надежда и уверенность должна передаться и вам. Спасибо.», — слова справжньої вченої — Алли Ємець.

2. Спікер — Олег Кришталь

Директор Інституту фізіології ім. О. Богомольця та Українського наукового клубу, академік НАНУ. Виявив два фундаментально нових рецептора в нервових клітинах. Запрошений вчений професор в університеті Кюсю (Японія), Гарвардському (США), Мадридському університеті Комплутенсе (Іспанія) та університеті Пенсільванії (США). Один із найбільш цитованих українських науковців у світі.

Українська аудиторія дуже освічена

Олег Кришталь говорить з гумором, про кохання, переймається наявністю мікрофону для запитань з залу і іноді надто заглиблюється у надра своєї наукової діяльності. Для нього, вченого з великим стажем, наука усе ще залишається інтригуючою, неймовірною у своїх відкриттях та можливостях. «Кожному з нас природою дана фантастична система», — захоплюється він.

Наука — це необхідність

Окрім непростих нейробіологічних екскурсів, Олег Олександрович втримує увагу гостей темою кохання. «Ви тільки уявіть собі, що кохання закладено у людині з феромонами ще у ембріоні!».

Технічний прогрес, на думку вченого, — це не зло, і не добро. Це — необхідність, як повітря, і як вода.

Не погоджується з тим, що ми заклякли у пітьмі незнання та безперспективності. Українську аудиторію вчений вважає дуже освіченою. Освіта спрямовує до науки, наука впливає на освіту, — таке взаємозабезпечення неможливо розірвати у сучасному світі. Але молодому науковцю Олег Кришталь радить їхати за кордон. Якщо відпустити вчасно і без перешкод — вони ще повернуться, аби творити на науковому полі батьківщини.

Головна проблема недостатнього розвитку науки — це роздробленість державних структур. Не можна говорити лише про одну окрему кризу. Як наука не може бути просто набором непов’язаних фактів, так і держава не може функціонувати з невідповідними одна одній структурами.

Після Алли Ємець та Олега Кришталя на сцену виходять ще з десяток спікерів. Дехто з них знову торкається теми української наукової арени, хтось говорить суто про свої досягнення, а хтось радиться з аудиторією. Більшості вдається зачепити нагальні питання і постати одночасно у ролі науковця і громадянина сучасного суспільства.

Під час кава-брейку усі виходять надвір, розмірковують над новою інформацією, діляться враженнями: хтось у захваті, а хтось скаржиться на поганий звук. Тим часом, Cedra задає декілька питань співзасновниці конференції — Міріам Драгіній.

1. Каким образом происходил отбор спикеров для Brain&Ukraine? 

Когда мы запустили проект, для нас работала целая экспертная группа, которая изучала научную экосистему Украины. Таким образом, был составлен лонг-лист из возможных спикеров. Ученые, которые выступали сегодня — это те, кто попали в шорт-лист. То же самое касается и выставки изобретений.

2. Почему проект нацелен только на точные науки? Не планируете ли вы в будущем коснуться, например, гуманитаристики?

Да, мы планируем затронуть и другие отросли. В этот раз нам не хватило ресурсов. Хотим сосредоточиться для начала в большей мере на экономике, так как в этой сфере проще выделить экспертов. 

3. Можно ли будет найти публикации с конференции в открытом доступе?

Да, все выступления спустя некоторое время будут доступны на нашем youtube канале.

Cedra дякує усім, хто долучився до організації конференції. Приємні враження не дають завершити фідбек тільки цією статтею.

Тримаємо інтригу.

 

 

Враження від: Маріамі Губіанурі

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *