Р значить Ракета: Space Exploration Meetup #2

З однієї системи нам ще довго не вибратись, з Сонячної

Станіслав Єжи Лец

Але ж як хочеться! От як вибратись, як мінімум, з планети Земля, знають спікери  Space Exploration Meetup Kyiv. На другій лекції циклу говорили про ракети, проблеми, можливості, проекти, конкурси, моделювання і звісно, про космос.

«Як це займатися ракетомоделюванням в Україні — дуже погано»

Дмитро Хмара, розробник команди ентузіастів розвитку космічних технологій Space Cossacks, учасник Чемпіонату світу з ракетомодельного спорту 2016

«Немає майже ніяких можливостей, ніхто не знає куди повести дітей щоб зробити ракету, матеріали придбати неможливо — є всього 3 магазини у країні, включаючи OLX. І у нас немає своїх двигунів, ще й по пошті їх пересилати не можна. Є лише старі радянські запаси. Нема де пускати, немає дозволів та полігонів. Навіть змагання є нелегальними».

«Україна приймала у себе чемпіонат світу, і про це ніхто ніде майже не говорив. Тільки за рахунок приватних компаній, що були спонсорами і активно говорили про нас у пресі, ми отримали якийсь розголос».

«Формат змаганнь дуже консервативний, тож нічого цікавого там побачити не вдається. Ми були єдиними, хто на свою ракету встановив камеру».

«Можна ще бути аматорами, але це ще гірше. Вони не можуть приймати участь у змаганнях. Хіба що долучатіся до  SpaceHub чи Vernadsky Challenge. SpaceHub — лише 3 проекти, 2 реально космічні. Vernadsky Challenge -7% проектів пов’язані із космосом. У світі ж все набагато більш розвинено».

«Без інновацій відбувається деградація. Ми більше не готуємо космонавтів, не плануємо місій на МКС та на Марс. У нас немає, і ми не будуємо, космодромів, не тільки для пусків, але і для суборбітальних кораблів. Немає своїх великих супутників. Немає нових компаній. Не випробовуються нові види палива».

«То що ж робити? У першу чергу легалізувати пуски, випробування, виробництво двигунів. Створити необхідне середовище: інвестувати у галузь, організовувати конкурси, вкладати у космодроми та полігони. Також необхідна підтримка ЗМІ».

«Дізнатися про здобутки космічної сфери можна поки що лише на сайті: SpaceUkraine.com, на зустрічі Space Exploration Meetup та завдяки КЕРБ Клуб експеріментального ракетобудування»

«Найголовніша проблема — це відсутність спілкування»

Сергій Яцков, директор Київської філії Національного центру аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова, виконавчий директор громадської організації «Українське молодіжне аерокосмічне об`єднання «Сузір`я» (УМАКО «Сузір`я»).

«Артек», як бренд залишається в Україні. Ми прагнемо відродити табір десь під Києвом. Пропонуємо відновити міжнародні аерокосмічні фестивалі, що проводилися організацією».

«Астрономія, фізика, математика — науки, що пропонує аерокосмічна школа дітям. Це допоміжні курси для школярів, дослідницький запит яких перевищує шкільну програму».

«У спілкуванні з дітьми про аерокосмічну сферу ми намагалися робити найважливіше — запалювати серця. Сподіваюся, що зі 100 відвідувачів наших проектів добрий десяток присвятить себе роботі у цій галузі.»

«Чому не зараз і чому не ми»

Олександр Буткалюк, інженер-механік, дизайнер, приватний підприємець, учасник проекту Mars Hopper — переможця конкурсу NASA Space Apps Challange

«Про себе: одним з найяскравіших спогадів дитинства було таке диво, коли моя бабця складала аркуш паперу, робила певні маніпуляції ножицями та з’являлася ракета. Так я дізнався, що вони існують у світі. Чомусь ці ракети були схожі на Фау-2. Коли я про це дізнався, то запитати так можливості і не видалося».

«1,5 роки тому я сидів на Хакатоні на секції Print my rocket, Софія (дружина) ж засіла на іншій секції. В результаті вони згенерували пробивну ідею, стало зроуміло, що вона поїде в NASA. Мені також туди дуже хотілося, тож довелося крутити руками. Після Хакатону ми з сином довго працювали вдома (дуже вдало дружина поїхала до відрядження у Польщу, бо ми квартиру рознесли вщент), і отримали запрошення на подрож в NASA».

«Частина наших мрій збулася: побачили запуск ракети, купили поло та кепки зі значком NASA. Але залишилося бажання будувати ракети».

«Експеріментальне ракетобудування, коли ракети різного розміру мають на борту комп’ютери і камери. Я подумав, що це те, чим би я хотів займатися«.

«Деякі країни, що не є аерокосмічними державами, прагнуть до цього. Наприклад, Польща. Ми ж навпаки втрачаємо усі напрацювання».

«Якщо ти виграв «Хакатон» — його треба організовувати ще раз»

Андрій Музиченко, Co-founder Mars Hopper Team & Co-lead NASA International Space Apps Challenge Kiev

Хакато́н  — захід, під час якого різні спеціалісти в галузі розробки програмного забезпечення інтенсивно і згуртовано разом працюють над розв’язанням якоїсь проблеми, або створенням нового додатку чи сервісу. Зазвичай хакатони тривають від одного дня до тижня.

«Як я дійшов до аерокосмічної сфери: був 2005 рік, ми з батьками відпочивали у Феодосії, і батьки вирішили сходити зі мною в кіно. Пішли ми на фільм «Війна світів». Той самий веселий фільм, де іншопланетяни спускалися на блискавках у якісь підземні машини, вилазили і починали наводити шороху по світу. Після цього я почав цікавитися як влаштовані ці машини та блискавки».

«У 2017 році я долучився до організації Хакатона. Зібралося близько 450 учасників з усієї країни. Вірю, що у 2018 році буде більше».

«У 2016 році основними темами були вивчення космосу та Землі. У 2017 році все базувалося на проекті «Open NASA», а саме сайті, де зібрано дані за багато років. Тобто ми мали дані з багатьох супутників, і завдяки ним могли, наприклад, визначити кількість бананових дерев у конкретній країні світу».

«Як приклад конкурсних робіт Хакатону: хлопці розробили додаток, що буде попереджувати про можливості природніх катастроф біля користувача».

 

Ракетомоделювання може бути не тільки модним хобі, а й подарувати квиток в Америку і фірмові футболки НАСА. Це звісно, про українське ракетомоделювання (закордоном все трошки краще). Поляки скоро полетять у космос, і на переконання усіх спікерів – зроблять це набагато швидше за українців. В Україні космічній сфері катастрофічно не вистачає піару.

Отже, Cedra  вже робить все, що у її силах, аби змінити цю ситуацію. Тобто, не тільки кричить на кожному кроці, що космос — це круто, а  і дає вам змогу дізнатись про найцікавіші факти обговорювані на лекції.

Про польоти мріють Катя Потапенко та Даша Сухоставець

Фото взяті зі сторінки FB: Space Exploration Meetup 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *