JazzBez Kyiv 2017: Прийти і почути

JazzBez. Kyiv. 2017. 1-9 грудня.

7 днів — 7 концертних програм.

27 музикантів з США, Австралії, Канади, Німеччини, Люксембургу, Угорщини, Польщі, України.


Перший зимовий тиждень українці мають змогу зустріти у супроводі висококласного джазу. Програма сімнадцятого «JazzBez» розрахована як на справжніх поціновувачів стилю, так і на меломанів. Але ситуація наступна: один день — і одна концертна програма. Яку обрати? Cedra взяла на себе гріх обирати кращих серед кращих і зупинила свій вибір на наступних проектах.

GADT/CHOJNACKI/GRADZIUK

Anna Gadt – вокал
Zbigniew Chojnacki – акордеон, електроніка
Krzysztof Gradziuk – перкусія

У цих музикантів є новий альбом під назвою «Renaissance». Саме його ми почуємо 2 грудня. З перших нот уже доступних на ютубі композицій ти втрачаєш основу під ногами і поринаєш у дивний світ. Там фрі-джаз та імпровізації поєднуються з релігійними мотивами. Там м’який голос Анни Ґадт обігрує делікатний супровід акордеону і перкусії. Сонористика заколисує і змушує мисленнєво наслідувати кожен звук. Ядром альбому стала ренесансна музика перекладена на новітню музичну мову. Але перекладена так, що не втрачає, а лише набуває особливого аутентичного звучання. Таке дивовижне поєднання стало можливим завдяки трьом музикантам, що не бояться експериментувати і презентувати своє відчуття музики.

Натхненням для вокалістки Анни Ґадт свого часу стала філософія об’єктивізму Айн Ренд та поезія Майі Енджелоу. З текстів Енджелоу Ґадт створила декілька своїх відомих композицій. Класична музика, зокрема Бах, були основним музичним бекграундом Анни. Але, одного разу вона почула соло Тутса Тільманса і була настільки вражена його імпровізацію, що без вагань почала серйозно займатися джазом. У 2006 році Анна Ґадт отримала премію конкурсу «Jazz Struggle», на якому познайомилась з президентов журі — відомим американським саксофоністом Біллі Харпером. Цей момент сама вокалістка називає вирішальним для своєї творчості.

Анна Ґадт шукає форми виразу своєї музики через слово, звук і тишу. У цьому, окрім Баха та Айн Ренд, їй допомагають акордеоніст Збіґнєв Хойнацкі та перкусист Кшиштоф Ґрадзюк. Ці два виконавці відомі у світі завдяки своїм технікам звуковибудовування, віртуозності, що, разом з відкритістю до часом абсолютно раптових та абстрактних експериментів, сприяють формуванню нової своєрідної музичної мови.


ADAM JARZMIK QUINTET

Paweł Palcowski – труба
Kuba Łępa – тенор-саксофон
Adam Jarzmik – фортепіано
Maciej Kitajewski – контрабас
Piotr Budniak – перкусія

Наступний колектив, який не хочеться оминати, — також з Польші. Adam Jarzmik Quintet — переможці цьогорічного польського фестивалю «Jazz nad Odrą». Але головна привабливість проекту на перемогах у різноманітних конкурсах звісно не завершується.

Хлопці утворюють доволі класичний джазовий колектив у найкращому сенсі цього визначення. Орієнтація на американську сучасну традицію, майстерні імпровізації, складні зміни ритму, гармонійна взаємодія інструментів завдяки прекрасному аранжуванню — усе це вказує нам, що вибір на користь Adam Jarzmik Quintet дорівнює мінімуму ризиків та максимуму якісного джазу.

Окрім експериментів зі світовими джазовими стандартами, гурт виконує композиції, створені Адамом Яжміком (фортепіано). Сучасний авторський джаз у майстерному виконанні — це те, що без сумніву варто почути 3 грудня.


JOCHEN RUECKERT QUARTET FEAT. MARK TURNER

Jochen Rueckert – барабани
Joseph Martin – контрабас
Michael Moreno – гітара
Mark Turner – тенор саксофон

Хедлайнерів фестивалю ми маємо змогу (читай — повинні) почути 6 грудня. Нестримний, вільний джаз від німецького барабанщика Йохена Руекерта, гітариста Майка Морено, контрабасиста Джосефа Мартіна та легенди сучасного джазу — американського саксофоніста Марка Тернера.

Музику, яку нам презентує Jochen Rueckert Quartet і Mark Turner можна назвати «складним джазом». Барабанщик Йохен Руекерт свого часу навмисне уникав формальної музичної освіти, і його незвичний підхід до написання та виконання музики неможливо проігнорувати. Ходи Марка Тернера, імпровізаційні лінії якого охоплюють декілька октав та відрізняються особливою складністю виконання, змушують безсвідомо затримувати подих і намагатися зрозуміти логіку побудови гармонії та ритму.

Сам Тернер стверджує, що його музика розкривається як оповідь. Тож наше головне завдання на середу 6 грудня — почути і спробувати осягнути цю оповідь у тлумаченні чотирьох непересічних музикантів.


THE NECKS

Chris Abrahams – фортепіано, орган хамонда
Lloyd Swanton – контрабас
Tony Buck – барабани

Австралійське експриментальне тріо завершує фестиваль стильним звучанням джазового мінімалізму. 9 грудня рекомендовано слухати The Necks.

Музиканти виконують імпровізаційні композиції, кожна з яких може займати до години часу. Це також своєрідна оповідь, ми можемо прослідкувати за зародженням, розвитком та розпадом музичних фігур. Повтори, у яких народжуються нові імпровізаційні компоненти зачаровують і ніби граються зі свідомістю слухачів.

Австралійський музикознавець Ян МакФарлейн назвав творчість The Necks абстрактною та імпровізаційною музикою настрою. А Франсуа Кутюр з музичного онлайн-гіду «AllMusic» так описував манеру виконавців: «спочатку вони виконують основну мелодичну та ритмічну фігуру, продовжують триматися неї приблизно годину та поступово вносять мікроскопічні зміни та варіації».

Але хто б там що не писав, нам варто особисто відчути «музику настрою» TheNecks. До того ж, у музикантів повинен бути прекрасний настрій, адже на на JazzBezz тріо відсвяткує свої 30 років.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *