Тріо з Польщі: Музичний Ренесанс у рамках JazzBez. Kyiv 2017

Фестиваль не збирається вас розважати. Він показує, наскільки серйозною може бути музика. — Олексій Коган

2 грудня у рамках фестивалю «JazzBez. Kyiv 2017»  відбувся концерт польських музикантів Анни Ґадт, Кшиштофа Ґрадзюка та Збіґнєва Хойнацкі. Тріо презентувало свій новий альбом під назвою «Renaissance». Фрі-джаз, польські народні мотиви та ренесансна музика, — на перший погляд аж надто дивний симбіоз утворює майстерний та неповторний у своїй красі стиль. Мені лишалось тільки закрити очі та відчути мурашки по тілу. Відкрити очі і спостерігати за грою музикантів. 

Невелике затемнене приміщення Джаз-клубу на Воздвиженській, 32 потроху заповнується людьми. Партнери заходу пригощають шампанським. Працює бар. М’який гомін розмов артистів, журналістів, гостей, перші клацання фотокамер. Оплески — зустрічаємо Олексія Когана. Він дякує за підтримку партнерам, коротко розповідає про фестиваль та ділиться своїм хвилюванням: сьогодні на сцені — його друзі, яких він не бачив вже довгий час.

«Фестиваль не збирається вас розважати. Він показує, наскільки серйозною може бути музика», — зазначає Коган. Дуже вірне формулювання, підтвердження йому ми бачимо і чуємо одразу як на сцену виходять Анна Ґадт, Кшиштоф Ґрадзюк та Збіґнєв Хойнацкі.

Голос Анни Ґадт чарівний. Відчувається і професіоналізм, що притаманний тим, хто не лише навчається, а й навчає інших (Анна викладає у Музичній академії в Катовіце), і сміливість музиканта, вільного від обмежень та нав’язаних стандартів. Сонористика та делікатна гра зі звучанням Ґадт одночасно з авангардними імпровізаціями від Хойнацкі (акордеон, електроніка) та Ґрадзюка (перкусія) створюють неперевершену гармонію дисонансу. Натхненні ренесансною музикою та польськими народними мотивами композиції зачаровують і ніби граються зі свідомістю слухачів.

Анна Ґадт шукає форми виразу своєї музики через слово, звук і тишу. Особливі техніки звуковибудовування, часом абсолютно раптові та абстрактні імпровізації, манера поведінки артистів на сцені повноцінно втілюють філософію фантастичного та дивного тріо. Разом з виконавцями та публікою мені лишалось тільки закрити очі та відчути мурашки по тілу. Відкрити очі і спостерігати за грою музикантів, яким вдалося створити нову музичну мову.

На виході з приміщення Воздвиженської, 32 продаються диски з джазовими та блюзовими композиціями. Олексій Коган проводить мені грунтовний екскурс до кожного з них. Тепер фестиваль нагадує про себе ще й альбомом унікального зібрання джазу від провідних польских музикантів.


Відчувається як джаз набирає обертів в українському середовищі. І цей процес можна було б назвати дійсно якісним і неспинним, якби окрім іноземних виконавців ми мали б змогу почути українських музикантів. Вони є, вони розвиваються, записують альбоми, коли трапляється така нагода — виступають. Отанній рік показав їм і нам, що суспільству потрібна така музика: складна, незвична, примхлива, неоднозначна, така, що спонукає до роздумів, пошуків та руху. Є музиканти, є таланти. Як завжди — потрібно більше можливостей та ініціатив. Маю надію, що у 2018 році ми почуємо українських джазових виконавців. JazzBez та подібні йому фестивалі підняли доволі високу планку і не залишили жодного шансу розслабитися — рух можливий тепер тільки вперед, а не по колу.


 

 

 

Концерт відвідала: Губіанурі Маріамі

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *