Харизма Ірану: Виставка про царя в голові

Східні казки вплетені у візерунки на оксамитових килимах, у блиску золота й коштовностей. Але що ми знаємо про Близький Схід, яким його собі уявляємо? Цієї зими ми отримали можливість не тільки прогулятися сталими експозиціями Музею Ханенків, але й зачаруватися харизмою Ірану на спеціальній виставці. Цікаво, що на сході поняття “харизма” було не лише чимось образним, але й набувало матеріальної форми. Про дивовижний світ перського середньовіччя редакції Cedra розповіла Ганна Рудик, заступниця генерального директора Музею Ханенків.

Концепт виставки

Почалося все із “харизми“. З відкриття того, що в іранській культурі це поняття було центральним споконвіку. Сучасні західні дослідники вважають, що й у нинішній Ісламській республіці Іран ця ідея не згасла, алише змінила свої прояви. Харизма у сенсі харизми царя, царської влади – божого благословення правителю особливою снагою, мудрістю й силою, виникла і набула ключового значення у культурі Ірану задовго до ісламу. Наприклад, на знаменитих скельних рельєфах доби Сасанідів (III – VI ст. н.е.) бог Ахура Мазда – головний бог зороастризму – вручає харизму у вигляді сонячного диску з крилами іранському царю Ардаширу І. Тобто це було цілком конкретне поняття, візуалізоване у певну річ, образ – сяючий диск з крилами чи стрічками.

Для іранців було критично важливо щоб цар мав харизму. Наприклад, коли Олександр Македонський завоював Персію, у 330 році до н.е., то за те, що він такий непереможний полководець, такий звитяжець і герой іранці вигадали йому  перський родовід, пов’язавши Олександра-Іскандара зі своїми легендарними царями. Успіх царя у війні, процвітання країни, мир і стабільність життя – все це було дуже важливим для кожного “маленького іранця”. Якщо правитель «харизматичний», наділений згори силою й правом владарювати, то життя йде належно, правильно. Благословляючи царя харизмою, бог благословляв увесь Іран. Щастя царя, всі розкоші й насолоди світу, що належали харизматичному правителю, були символом того блаженства, яке Бог обіцяє кожному відданому.

This slideshow requires JavaScript.

 

Ця ідея була настільки властива іранцям і настільки важлива для них, що навіть коли у 7 столітті Іран завоювали араби й принесли з собою іслам, уявлення про «харизматичність» влади залишилася центральним елементом картини світу. А тому усі завойовники Ірану, від арабів – до тюрків, монголів, далі знову тюрків і т.д. – цю концепцію харизми приміряли на себе. Вони усі виступають у творах перського мистецтва такими іконографічно харизматичними правителями, які прагнуть бути не менш величними за легендарних царів давнього Ірану.

Тож ця виставка «про царя в голові». Але, водночас, вона й про іншу харизму, вже більше у тому сенсі, як ми сьогодні розуміємо це поняття. Тобто про притягальність, магію, звабу Ірану та іранської культури. Ця харизма діяла на не-іранців упродовж багатьох століть, її світло випромінювалося й на західний світ, й на турків-османів, й на арабів, євреїв, слов’ян, китайців… . Іран зумів на основі своєї давньої й міцної традиції державності, ефективного для тих часів політичного й соціального устрою створити умови для розвитку дуже потужної інтелектуальної й духовної культури, з якої народилося прекрасне мистецтво. Яке було еталоном для багатьох сусідів та завойовників Ірану протягом багатьох століть.

На цій виставці ми показуємо найцінніші, «найхаризматичніші», найблискучіші пам’ятки, і у прямому сенсі також. Адже іранська харизма передбачала сяяння, світло.

 

У першій залі:

Як куратора проекту, я б виділила як особливий фокус уваги цілу групу металевих предметів ільханідської доби (рубіж XIII – XIV ст.) – латунь, інкрустовану золотом і сріблом. Це коштовні статусні речі із витонченим гравіруванням та інкрустацією, неймовірно складні та досконалі у художньому плані.

Це також і дуже інтелектуальне мистецтво: майстри, які творили дизайн цих речей, дуже добре розумілися на літературі й, безперечно, знали «Шахнаме» Фірдоусі (перський поет 935-1020 рр. – ред.). Власне, Фірдоусі знали майже усі іранці, для них ця грандіозна з обсягом і тотальністю змісту поема була символом національної приналежності, «перськості». Рядки та епізоди з «Шахнаме» переказували напам’ять, ставили сценки народного театру, книгу переписували та ілюстрували і т.д. Утім, «автори» металевих виробів були, насамперед, вправними художниками, вони вміли чудово малювати. Наприклад вершників, які стріляють з лука у переслідувачів, обернувшись на повному скаку. Плюс знання письма та мистецтво каліграфії: на багатьох предметах цього часу нанесено благозичливі написи арабською мовою («Слава, успіх, зростання величі…»), яку всі іранці знали й читали. Принаймні в обсягу Корану та подібного роду загальновживаних побажань щастя.

У цих предметах – «портрет» людини, майстра тієї доби, який одночасно був і художником, і технологом, і інтелектуалом.

This slideshow requires JavaScript.

 

Предмети XVI ст.: тканина «з вершником і полоненим».

Неможливо оминути увагою унікальний злототканий шовк із зображенням царя, який веде на аркані полоненого. У заручника кільце у вусі – ознака рабства. Персонаж на вигляд трохи нагадує українського козака, вусами та оселедцем. Але традиційною наукою сюжет зчитується як історія переможного походу іранського шаха Тагмаспа на Грузію в середині 16 століття. Сцена полону – рідкість на тканинах. Політичний зміст – лише одна з інтерпретацій учених. Інша належить духовній містичній царині: наставник-пір веде учня (рабство якого – у зреченні власного «я» заради цілі) шляхом духовного пізнання. Їхня мета – вища істина, яку уособлює в сцені фантастичний птах іранських легенд Симург.

Поза насиченим змістом малюнку, технічно, перед нами – лампас, суперскладна багатоосновна шовкова тканина, у ній до 10 утків і, відповідно, до 10 відтінків кольору  візерунку, включно зі срібною та золотною нитками. Київський фрагмент – ліва пола чоловічого халату. Відомо 7 фрагментів, фактично, вбрання віртуально відтворено. Інші його частини зберігаються й експонуються у музеях Нью-Йорку, Лос-Анжелесу, Ліону, Флоренції та Москви. У Києві – одна із найбільших.

У мистецтві текстилю іранці XVI – XVIІ століть були попереду всього світу. Шовки й парча активно продавалися на міжнародному ринку це була основна стаття іранського експорту. Вся Європа прагнула вдягатися у перський шовк. Це було вишукано й престижно.

Безперечно, шедевром мистецтва є килим XVI ст., показаний у центрі першої зали. Це найбільший та найцінніший перський килим в Україні. Він не є аж таким величезним, бувають старі килими і по 5 – 7 метрів завдовжки. Розміри нашого десь 4,5 м на 2,7 м. Але він абсолютно автентично-прекрасний. Малюнком, колоритом, тією неперевершеною, недосяжною, суто перською м’якою гармонією дизайну. Він месмеризує глядача. Дивовижні візерунки з розмаїтих квітів, пальмет і пагонів створюють декілька планів, які ніби «дихають», пульсують. Серед мотивів, окрім суцвіть лотосів і півоній то там то тут виникають виткі форми, схожі на китайські  хмаринки «чі». Килим – документ з історії Великого шовкового шляху, історії зокрема про те, як ще з 13 століття, завдяки глобальній монгольській імперії китайська культура потужно запліднила уяву іранців. У XVI- XVIІ століттях Іран, як власне й Захід, шалено захоплювався китайською порцеляною, і з неї, з її композицій, запозичував малюнки для своїх знаменитих килимів.

 

Мініатюра, раритети:

З усіх тих рідкощів середньовічної мініатюри, що можна побачити зараз і тільки зараз, виділю Мірадж Мухаммеда – велику композицію, датовану XVI ст., яка представляє  канонічну (для світської традиції) сцену вознесіння Великого Пророка Мухаммеда на небеса до Аллаха. Почасти цю легенду подано в Корані, у сурі (розділі) «Аль-Ісра», дещо  інша історія «Аль-Мірадж» міститься у хадисах (переказах про діяння Мухаммеда). В уявленнях іранців дві подорожі пророка сплелися в одну: в одну чудесну ніч Мухаммед верхи на кобилиці з головою жінки та у супроводі архангела Джабриїла перелітає з Мекки до Єрусалиму, а звідти здіймається на небо, до престолу Бога. Там, перебуваючи «у присутності» Всевишнього, Мухаммед дістає наказ мусульманам про обов’язкову молитву п’ять разів на день.

Фотограф: Олег Федоренко

В епоху правлінні Сефевідів, коли було створено мініатюру, харизма царя набуває ще одного важливого виміру: цар не лише патрон і воїн, він – духовний наставник своїх підданих. І хоча зображення людей в культурі ісламу загалом не заохочується, в Ірані цього періоду бачимо твори живопису (!), в яких зображено не просто людей, але божих обранців, наділених священною харизмою: Мухаммада, Юсуфа (Йосифа). Це все світська література, світська культура. Сценою Міраджу Пророка розпочиналися, за традицією, твори художньої та історичної літератури.

Це все з Музею Ханенків, з колекції Богдана та Варвари Ханенків. Це наша, українська історія про харизму Ірану.

А поруч із Міраджем Мухаммеда експонується фелон – релігійне облачення в традиції східного християнства. Цю ризу нам надав Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Анна Титаренко, провідний науковий співробітник, хранителька текстильного фонду, спочатку презентувала цей та інші іранські предмети у нас на семінарі з досліджень мистецтва ісламу, а потім ми разом оглянули речі у фондах,  передивилися усі фелони з іранського шовку. Цей був найпрекраснішим і за станом збереження, і загалом за своєю сяйністю. Іранський золотний шовк 17 століття обрамлено опліччям роботи української вишивальниці XVIII  ст., по низу його оторочено французькою парчею XVIII – ХІХ ст., є елементи додані у ХІХ ст. Усе це органічно поєднується між собою. Цей витвір – окреме важливе свідчення того, наскільки Україна була включена в міжнародний культурний обмін і наскільки потужною була іранська харизма тут, що спонукала православних кліриків застосувати коштовну перську тканину на літургійний одяг.

 

У другій залі:

Неможливо не спинитися на раритетному вишитому портреті Мухаммеда Шаха Каджара у кейянідській короні. Каджарські шахи ХІХ ст., так само як і всі їх попередники, хотіли дорівнятися до величі легендарних царів давнини. Кейяніди – міфічна династія, засновники Ірану. Легенди приписують їм неймовірну у своїй розкоші корону, головну регалію влади. Розшитий смарагдами, перлами та рубінами. На початку ХІХ ст. Фетх Алі Шах Каджар, іранський правитель, замовляє ювелірам такий вінець. В ньому 1800 перлів, 1800 рубінів, 300 смарагдів. Оригінал корони зберігається у Національному музеї ювелірного мистецтва у Тегерані. На портреті – її віртуозне відтворення у вишивці та аплікації.

Варто звернути увагу на те, що шах на портреті на підборах. У XVII ст. саме іранські дипломати привезли до Європи ідею взуття на підборах. Якщо ви будете уважними, то помітите, що у царя наманікюрені нігті. Взагалі, перед нами – не тільки цар у всій своїй «харизмі», але також – ідеальний чоловік, еталон чоловічої зрілої краси за іранськими стандартами того часу. Вишивка приїхала в Київ з Одеси уперше. Це нагода побачити прецікаву одеську колекцію Ірану. Адже у Києві, багатому на більш старі й унікальні предмети, речей пізнішого каджарського періоду насправді мало.

This slideshow requires JavaScript.

Вартий уваги і метал ХІХ століття. Сталь з золотою насічкою й ажурна латунь. Іранські торевти (майстри художнього металу) під дією шаленого зацікавлення з Європи, буквально «гнали продукт». Тож ці речі не унікальні, а проте художньо якісні й надзвичайно цікаві. Вони рясніють образами старих перських казок: песиголовцями й головохвостими чудовиськами, драконами, яких перемагають ангелоподібні герої, принцами з соколами, символами кохання у вигляді солов’я й троянди, дервішами й музикантами. Зберігаючи мистецькі навички, успадковані від старих поколінь майстрів, іранці прагнуть вгамувати новий західний попит на «перську екзотику», і тому твори ХІХ століття унікально поєднують архаїчні мотиви і форми з новими технологіями мистецтва.

Виставка працює з середи по неділю з 10:30 до 17:30 (каси до 17:00) з 1 грудня 2017 року до 11 лютого 2018 року.

Мистецтво Ірану XII – XІX ст. з колекцій 4 провідних музеїв України Музей Ханенків. The Khanenko Museum, Одесский музей западного и восточного искусства, Національний музей історії України, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Відкриття виставки відвідали Дарія Сухоставець та Аліса Семенова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *