Особливості «Бойчукізму» на виставці «Мистецького Арсеналу»

Не у останнього, а у всіх майстрів треба вчитися.

Михайло Бойчук

7 грудня у «Мистецькому Арсеналі» було відкрито виставку, присвячену митцям «розстріляного відродження». Мандруючи правим крилом комплексу, гості потрапляють у неординарний та величний світ українського мистецтва початку ХХ ст. Величезні, монументальні живописні роботи тут сусідствують із затишними книжковими ілюстраціями, порцеляною та килимами. Але, звісно, основну увагу тримають картини.

На емоційному рівні дуже швидко і легко поринути у тему, але пересічний відвідувач ризикує дуже швидко втомитися від споглядання робіт, не отримавши попередньо або у процесі додаткової інформації. Тому радимо відвідати кураторську екскурсію, або сміливо звертатися до медіаторів виставки, які постійно присутні у залах. Редакції ж Cedra консультацію надала  Анастасія Сокирко, завідувач методичного сектору Національного музею Тараса Шевченка, аспірант КНУ імені Тараса Шевченка

Особливість «Бойчукізму»

Виставка Мистецького Арсеналу «Бойчукізм», безумовно, є великою подією. Адже, в незалежній Україні це лише друга спроба подібної експозиції, присвяченої «розстріляному відродженню» саме в образотворчому мистецтві, і тим паче, школі Михайла Бойчука. І навіть, не зважаючи на певні недоліки (які, на мою думку, все ж є), ця виставка заслуговує особливої уваги. Переважна більшість наших співвітчизників або взагалі нічого не знають про феномен «бойчукізму», або ж чули лише саму назву.

Школа Михайла Бойчука не мала окремого угруповання. «Бойчукісти» входили до складу Асоціації революційного мистецтва України та переважно навчалися або викладали в Українській академії мистецтв (Київському художньому інституті). А особливі вони тим, що станом на 1920-ті роки це було найбільше об’єднання однодумців, найбільш консолідоване. Адже всі митці цього періоду ставили перед собою одне завдання – творення мистецтва нової доби, яке б максимально обслуговувало новий радянський побут. У всіх була єдина мета, проте погляди на визначення найбільш відповідного стилю для її досягнення у всіх були різні. У цьому і полягає спільність оточення Бойчука.

Найважливіше, що слід знати про «бойчукістів»

Особливість їхнього художнього стилю, який поєднував у собі здобутки європейського мистецтва, сакрального візантійського та українського примітивізму. Як відзначав ідеолог АРМУ, ректор КХІ та один із «бойчукістів» Іван Врона, саме українське народне мистецтво було цілком побутове, тісно пов’язане із предметами вжитку. Воно було найбільш зрозуміле і рідне українцям в умовах нових реалій, та й відповідало поставленій перед мистецтвом меті – обслуговування побуту. Власне, «бойчукісти» та АРМУ загалом найбільше серед усіх об’єднань митців 1920-х років наблизились до виконання завдань влади.

Найцікавіші роботи

Важко виділити якісь окремі роботи, на які слід звернути увагу. Безперечно, треба оглянути все, адже експонати для виставки збиралися з усієї України, і навряд що ще буде можливість побачити їх саме у такій комбінації.

Мене особисто приємно здивувала наявність робіт Тимофія Бойчука, молодшого брата Михайла Бойчука, який прожив коротке життя, проте з десяток його робіт збереглося до наших днів, і зараз експонуються на виставці.

Дискусійне питання, чи потрібно було представляти на виставці роботи скульпторів Жозефіни Діндо та Бернарда Кратка. Так, як митці вони сформувалися поза межами української мистецької школи. Проте, коли це подружжя опинилося у Києві, воно приєдналося до оточення Бойчука, працювалo у тандемі із його учнями. Та й власне самого Кратка було заарештовано саме за співпрацю із Бойчуком. Тому я вважаю цілком доцільним можливість експонування робіт двох відомих скульпторів в одній когорті з учнями Бойчука, та й загалом – їхнього залучення до числа «бойчукістів». Очевидно, ще з радянських часів прізвища Діндо та Кратка навмисне не ототожнювались з цією монументальною школою. Отже, треба віддати їм належне, відновити історичну справедливість та належне їхнім заслугам перед вихованням своїх студентів саме у дусі «бойчукізму».

У пошуках робіт «бойчукістів»

Як демонструє виставка, ареол збору матеріалів дуже широкий. Все ж, найбільша кількість експонатів зберігається саме в Національному художньому музеї України, який впродовж усього радянського періоду переховував заборонені владою твори. Є роботи із Сум, Черкас, Львова, із приватних колекцій. До речі, жаль, що на підтекстівках не вказано з яких саме колекцій взяті певні експонати. Мені відомо, що Ярослава Музика, учениця Михайла Бойчука, зуміла зберегти частину творів свого вчителя, завдяки чому ми можемо бачити їх і зараз. Очевидно, її колекція також була використана при побудові виставки.

Особливість школи «бойчукістів»

Роботам даної школи важко підібрати аналог, адже в той же період нічого схожого не було. Робити виставки-реконаструкції об’єднань, які існували одночасно з АРМУ, особливого сенсу не бачу. Всі ці угруповання переформатовувались, одній й ті самі митці переходили в інші об’єднання, а з 1932 їх взагалі було ліквідовано і утворено оргкомітет Спілки радянських художників України. Тоді ж було проголошено єдиний художній метод – соціалістичний реалізм, відхилення від якого означало творчу смерть для митця. Виставки, присвячені мистецтву першої третини ХХ століття час від часу організовує Національний художній музей України. Наразі також організовано виставку «Витоки /100-річчя Української академії мистецтв/», яка також є важливою у контексті становлення українського мистецтва ХХ століття та ролі першого українського художнього вузу у цьому процесі. Така організація виставок на споріднені теми видається мені позитивною тенденцією у розвитку досліджень з історії українського мистецтва та становлення вищої художньої освіти України.

У Мистецькому арсеналі виставка триватиме з 7 грудня 2017 року по 28 січня 2018 року

Виставку відвідали Дарія Сухоставець та Аліса Семенова

 

Один комментарий к записи «Особливості «Бойчукізму» на виставці «Мистецького Арсеналу»»

  1. Пингбэк: В музей на Weekend: Гід музейними подіями 22 – 24 грудня 2017 року | CEDRA

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *