Концерт, чи не концерт: коротка хвиля “чужої” музики

18. 01 у невеликому приміщенні Kontrapunkt, за адресою вул. Васильківська, 1 відбувся концерт. “Концерт монофонічної електроакустичної музики” – так було написано на афішах. Назва, що спочатку видається надто незрозумілою, а насправді – надає максимально коротке і змістовне пояснення того, що відбудеться. Концерт. Монофонічної. Електроакустичної. Музики.

Монофонія – означає одноканальний запис звуку. Коли усі голоси, інструменти звучать разом, без поділу на окремі канали, без панорамного звучання.

Електроакустична музика –  електронна музика, яка створюється через маніпуляції з попередньо записаними або генерованими звуками.

Як приклад – творчість Алли Загайкевич. Вона композиторка та виконавиця електроакустичної музики, що писала для таких українських фільмів, як “Поводир”, “Мамай”, “Жива ватра” та “Будинок Слово”. Вона є куратором міжнародних проектів електроакустичної музики та викладає, власне, електроакустичну композицію у Національній музичній академії України. На концерті ми почули її твір “Коротка хвиля”, натхненний музикою німецького композитора, одного з лідерів музичного авангардизму Карлгайнца Штокгаузена.

Ось як живе ця музика: є композитор, є радіо-хвилі, є музиканти, є їх інструменти. Музиканти слухають звуки діапазону з радіо-приймача, або іншого пристрою (а варіантів пристроїв безліч) і грають. Кожний раз така музика – це експеримент, музичний перформанс, у якому на зміни впливають навіть коливання повітря у приміщенні.

А ще, є “музичні інсталяції”. Наприклад, електронний запис “Some of those stories” композиторки Аліси Кобзар. Запис вже створений, його не можна змінити у мить, коли він звучить. Його звучання не залежить від гри музикантів та диригента. Надто схоже на досвід художника, що виставляє готову роботу у галереї.

Монофонічна електроакустична музика дивна, некомфортна. Та це і не зовсім музика у звичному нам розумінні. І концерт – не “наш” концерт. І музиканти – не музиканти. Бо окрім цього, вони ще й художники і філософи, що не зображають пейзаж і не розповідають красиву історію, а жорстоко виривають у нас з-під ніг килим, і зривають оксамитову завісу. І забувають додавати “геніальний”, презентуючи своїх колег.

Вони – вічні експериментатори. Їх музика – це раптовість у вимірі довгих роздумів і вагань. Прекрасна шокуюча раптовість, що і є життям.

На концерті прозвучали твори композиторів:
Майї Младенової
Миколи Хшановського
Аліси Кобзар
Алли Загайкевич
Антона Стука

 

Концерт відвідала: Маріамі Губіанурі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *