Музей майбутнього: Ермітаж

Яким буде майбутнє для нас? Цим питанням задаються спеціалісти кожної галузі. Не відстають і музеї. У світі, де інтернет та технології займають найважливіші позиції, що робити і до чого рухатися? Більшість українських музеїв досі не мають інфобоксів у той час, коли у світі вже говорять про доповнену та віртуальну реальності.

Ми починаємо переклад відповідей на питання про майбутнє від провідних світових музеї. Сьогодні поговоримо про Ермітаж.

«Цифрові технології  корисні для створення віртуальної реальності, яка захопить аудиторію. Але музей не Діснейленд: користувач шукає не тільки розваг, а й інтелектуального розвитку. Ось чому ми розробляємо наші віртуальні платформи разом з психологами та професіоналами, які працюють у галузі космічної авіації, бо вони спеціалізуються на розширенні реальності. Відвідувачі Ермітажу надають перевагу музею як місцю досліджень. Не дивно, що одна з маленьких планет у сузір’ї Риб, відкрита у 1978 році, номер 4758 з 1997 отримала назву «Ермітаж».

Дарія Гук, Старший науковий співробітник

відділу археології Східної Європи та Сибіру

Яке майбутнє чекає на музеї? Як розвивається сектор?

Сьогодні, незважаючи на економічну та політичну кризу, число відвідувачів музеїв зростає. Культурні інституції демонструють множинність ідей та думок щодо одних артефактів. Сьогодні Схід і Захід намагаються зрозуміти один  одного, починаючи з різних інтерпритацій культурних надбань.

Як цифрові технології впливають на музейний світ?

Це схоже на те, як би музеї мали адаптуватись до нових кліматичних умов. Відбувається інтеграція двох функцій: виробництво спільних смислів (культурна) та фінансова стабільність (комерційна). Традиційні та нові функції об’єднуються завдяки інноваційним технологіям. Для музею найбільш актуальна тенденція —  оцифровування даних. Представлення культурного спадку Ермітажу у мережі. Проте, сьогодні багато даних пропадає через оновлення програмного забезпечення. Також цифрові комунікації здатні захопити увагу користувачів. Освітні сервіси  використовують певні гаджети для забезпечення користувачів різними видами контенту, вдосконалюють роботу гідів.

Щодо питання комунікації, наш музей може розраховувати на свій чудовий веб-сайт. Ми також використовуємо різні соціальні мережі. З нашого досвіду найпопулярнішою є Вконтакте, а Twitter, найменше підходить для музейних комунікацій. Дуже важливий департамент соціальних досліджень, що досліджує аудиторію. Це дозволило нам зробити, наприклад, таке відкриття: жінки надають перевагу відвідинам наших виставок, а от чоловіки частіше обирають віртуальний тур.

Що допоможе музейним фахівцям краще зустрічати виклики цифрового виміру?

Для російського музейного сектора вже більше ніж 10 років основною є активність неурядової організації, що проводить конференції стосовно інформаційних технологій у музеях та культурних інституціях. З 1997 року у різних містах з’являються різні питання щодо діджиталізації. Мета цих конференцій допомогти музеям гідно сприйняти виклики сучасності, допомогти у кооперації та обміні практикою між музеями різних міст. З 2013 року ADIT надав цим конференціям більш практичного значення: питання та проблеми обговорюються публічно, і спільно знаходяться рішення. Також до конференцій залучені виробники програмного забезпечення, які  представляють свою продукцію, що може бути задіяна у музейному секторі.

А як щодо менших музеїв? Які в них перспективи?

Державні музеї малого та середнього розміру  мають занадто малі бюджети аби мати змогу вирішувати такі завдання самостійно. Для них можливим рішенням є співпраця з університетами: якщо музеї мають контент і творчість, університети мають необхідні технології. Співпраця такого типу може створити корисний грунт для розвитку нового покоління фахівців з цифрових технологій, які у майбутньому можуть бути залучені до збереження культурної спадщини.

Яка найважливіша нова спеціальність, пов’язана з діджиталізацією музею?

На мій погляд, ми маємо додавати до існуючих спеціальностей нові навички. Наприклад, куратори намагаються розробити інноваційний контент для віртуальних візитів так само, як і для виставок в музеях, ігноруючи основне ядро ​​віртуального простору. Все це відбивається на результатах. Зараз музей має запрошувати спеціалістів з віртуальної реальності.

Як ви набираєте персонал у ваш музей? Який ваш ідеальний кандидат?

Ключовим словом є наполегливість. Молоді люди сьогодні вважають, що достатньо бути креативним, і чекають миттєвих результатів. Це розповсюджена помилка в епоху надшвидких рішень, що призводить до непорозуміння. Якщо ви готові стати «ермітажником» всього за 25 років, то ця робота саме для вас!

Всі відповіді від 10 музеїв англійською можна прочитати тут

Слідкуйте за нашими перекладами від Каті Потапенко

Фото з сайту музея

 

5 комментариев к записи «Музей майбутнього: Ермітаж»

  1. Пингбэк: Музей майбутнього: Музей сучасного мистецтва «Кіасма» | CEDRA

  2. Пингбэк: Музей майбутнього: МААТ — Музей мистецтв, архітектури та технологій | CEDRA

  3. Пингбэк: Музей майбутнього: Музей науки в Тренто | CEDRA

  4. Пингбэк: Музей майбутнього: Національний музей Уельсу | CEDRA

  5. Пингбэк: Музей майбутнього: Національний музей Прадо | CEDRA

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *