Готельний лайв з Естас Тонне

 

— Ну, на вопрос, откуда мы все пришли Дарвин уже ответил.

— Не думаю, что Дарвин что-то мог знать по этому поводу. Но, пожалуй, этот вопрос не для сегодняшнего мероприятия.

Діалог ведучого та Естаса Тонне

30 березня у готелі Aloft Kiev я відвідала запис радіоефіру #БольшойФисун з всесвітньо відомим гітаристом Estas Tonne. Його називають сучасним трубадуром, вічним мандрівником та віртуозом. І кожний пункт його біографії, як і музика, підтверджують ці «звання».

Естас Тонне, музикант з українським, єврейським та німецьким корінням, народився у Запоріжжі. Прожив там 6 років, а потім його родина почала подорожувати. Десь у роз’їздах, у віці восьми років він вперше почав грати на гітарі. У 1990 році його родина зупинилася у Ізраїлі, де Естас зробив паузу у музиці, довжиною у 11 років. І це дивно, бо здається, що такі,як він, грають завжди. А ще, складно повірити, що Естас Тонне може мати якийсь стосунок до військової справи. Але він таки служив, у Збройних силах Ізраїлю. У 2001 році музикант перебирається до Нью-Йорку, де виступає у дуеті з вуличним скрипалем-віртуозом Майклом Шульманом. З цього часу Тонне стає справжнім мандрівним музикантом, він грає на вулицях міст, на фестивалях, конференціях…

І, нарешті, у готелі Aloft Kiev, на «готельному лайві» для радіоефіру #БольшойФисун.

На музичному вечорі у нещодавно добудованому готелі зібралося багато людей. Скляні стіни холу запросили доєднатися до заходу тих, хто просто проходив повз і вирішив зазирнути та послухати мрійливого музиканта з гітарою. Три-чотири композиції під акомпонемент запитань ведучого та відповідей Естаса, — і ти нічого не розумієш.(якщо зовсім не знайомий з творчістю музиканта). Але не розумієш так, що хочеться дізнатися, почути, побачити більше. Ідеальний «трейлер» до повномасштабного концерту Естаса Тонне, що відбувся днем пізніше, 31 березня у Палаці мистецтв НТУУ КПІ.

Віртуозну гру Естаса Тонне можна назвати медитативною. Але водночас — вона енергійна, об’ємна, «земна». Її хочеться почути у кіно: однаково у екшені, драмі, артхаусі (згадала лютню Йозефа ван Віссема та «Виживуть тільки коханці» Джармуша. Хоча, порівняння дуже приблизне. Хоча б тому, що під музику Тонне хочеться танцювати фламенко).

Так, хотілося танцювати. І сісти на підлогу. І забути про те, що ти у холі готелю, а позаду тебе — барна стійка. «Готельний лайв» та Естас Тонне дещо не зійшлися характерами. Але з обох сторін відчувалася любов до музики. А тим, кому потрібен «чистий Естас», бажаємо зустріти його на вулицях якогось великого міста.

P.S. Про мій шлях до «готельного лайву». Пів року тому на роботі подруга порадила мені послухати Estas Tonne. Чим я і займалася десь місяць. Тоді ж я проклинала свою дорогу на роботу, долаючи її повз будівельний майданчик Aloft Kiev. Я дуже хотіла почути Естас Тонне наживо. І ще більше я хотіла, щоб готель Aloft нарешті добудували. І тому, у п’ятницю 30 березня у мене було відчуття надзвичайної доцільності усього, що відбувається.

 Маріамі Губіанурі

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *