Музей майбутнього: МААТ – Музей мистецтв, архітектури та технологій

Чи є відцифрування експонатів панацеєю для популяризації музеїв? Чи стають інституції більш популістськими через вплив соціальних мереж, і чи це позитивна тенденція? А що стосовно віртуальної реальності? 

Ми продовжуємо переклад відповідей на питання про майбутнє від провідних світових музеїв. Нагадаємо, що почали ми з «Ермітажу» та «Кіасма». Сьогодні на черзі МААТ, Лісабон, Португалія.

Це один з найбільших викликів сучасного мистецтва: сьогодні «традиційне» означає  намагання,  за допомогою синтетичних текстів, пояснити користувачам роботу митця, його ідеї, значення. Справжнє питання у тому, як зробити цю інформацію більш «тактильною» та «інтуїтивною», ніж це можливо поки що через цифрові технології.  Віртуальна реальність оживляє мистецтво і воно сприймається зовсім по-новому.

Педро Гаданго, директор МААТ

Як впливає цифрове середовище на Музейний світ?

Перехід до цифрової реальності несе нові можливості та нові проблеми, які стосуються як світу мистецтва, так і побуту. Мій попередній досвід на факультеті архітектури і дизайну у MOMA в Нью-Йорку дуже допомагає. Тоді ми разом з моєю командою вирішували питання, яке стане ще більш актуальним в майбутньому: як забезпечити збереження даних про цифрові проекти? Архітектура раніше ніж інші сектори мистецтва пережила швидкий перехід від паперу до цифри, стосовно методів роботи. Лише деякі культурні установи на сьогодні можуть вирішувати такі проблеми. Наприклад, Канадський центр архітектури, довів, що працювати потрібно не лише над введенням нових методів збору та зберігання даних, а також над постійним оновленням програмного забезпечення, необхідного для доступу до інформації, аби не втратити даних у процесі передачі.  Якщо ви хочете придбати твір у 3D, помістити його у цифрову колекцію, необхідно забезпечити передачу та зберігання даних, а також засоби для його представлення громадськості в довгостроковій перспективі. Можливо, це не станеться раптово і одразу, так як митці досі працюють із традиційними медіа. Проте врешті, вони також зіштовхнуться з цією проблемою. Її актуальність росте пропорційно до кількості митців, які використовують цифрові технології у своїй роботі.

З іншого боку, я критично ставлюсь до нових тенденцій, проектів, включно з тими, що створює Google. Наприклад, я був у Культурній Лабораторії Google у Парижі, коли вони почали роботу з віртуального відтворення музею,  для тих, хто не має можливості відвідати його фізично. Я не думаю, що можна  відтворити відчуття, коли ви блукаєте музеєм, за допомогою віртуального інтерфейсу. Те саме з усіма цими віртуальними платформами, які можуть збагатити і розширити музей, але не можуть замінити його. Той факт, що ці питання знаходяться сьогодні у центрі дебатів, і багато закладів інвестують енергію і ресурси у їх вирішення, показує, що це у тренді. Але в майбутньому, я думаю, ми будемо більше зосереджуватися на способах роботи митців, та передачі інформації користувачам.

Що може допомогти музейним фахівцям краще вирішувати проблеми у цифровому аспекті?

Зв’яжіться з технологічними партнерами, з відповідними ноу-хау та досвідом, залучаючи їх до постійного діалогу, щоб наблизити їх до реальних потреб музейного сектора. Він не має нічого спільного з розважальним сектором або технологічними ярмарками, де люди шукають іншого роду досвід. Музей потребує технології, здатної забезпечити в прямій та привабливій формі додатковою інформацією, якою супроводжується художня робота. Паралельно зростає кількість художників, які сконцентровують свою увагу на впливі цифрових технологій. Як музей ми дуже зацікавлені в спробі надати розуміння того, що змінюється в світі технологій, але через перспективу поглядів художників. Ми часто демонструємо нові технології, що використовуються художниками, але також даємо місце художникам, які висвітлюють найважливіші питання, пов’язані зі світом цифрових технологій та їх використанням.

Що цифрові технології принесуть музею у майбутньому?

Світ настільки змінився з появою цифрових технологій, що ми вже й не пам’ятаємо, як все було раніше, 10-15 років тому. Тільки уявіть, шість місяців чекати листа-підтвердження, або влаштовувати зустріч посередництвом факсу. Цифрова ера все набагато пришвидшила. Якщо ж ми говоримо про сфери, які не зачепили цифрові технології, зокрема, прагматичні аспекти роботи музею,  такі як організація виставок,  то це досі відбувається традиційним шляхом. Однак, якщо на виставках використовуються нові медіа, ми вимушені звертатись до спеціалістів. Ще одна проблема в тому, що машини та технології застарівають дуже швидко.

Є ще комунікаційний аспект, де ми працюємо над тим, як веб-сайт може доповнити або розширити музейний досвід. Соціальні медіа зараз відіграють ключову роль у сприйнятті музею та його діяльності. Але я все одно вражений тим, як безперервний пошук шляхів привернення уваги в інтернеті, через Facebook або Instagram іноді не допомагає спілкуватися, і оцінити роботу музею. Вплив цифрової культури, соціальних мереж, може бути дуже оманливим, знецінювати нашу роботу. Мережі можуть спотворити фактичну цінність творів мистецтва, значення художньої діяльності. З цієї точки зору музеї стають все більш “популістськими”, в пошуках загального суспільного схвалення, як у випадку зі світовою політикою останніми роками.

Щодо майбутнього цифрових технологій у музеях, то, як я казав раніше, віртуальна реальність –  один з найкращих аспектів цього розвитку. Тепер, замість кількох куцих пояснювальних абзаців, які можна прочитати під витвором мистецтва, можна отримати набагато більше інформації для глибшого розуміння виставкових об’єктів, зручним для вас способом.  Один з таких прикладів – Google Glass. До сьогодні люди (не зі сфери мистецтва) не могли зануритись в цей світ, бути справді зацікавленими і повністю зрозуміти витвір мистецтва та його значення. Це один з найбільших викликів сучасного мистецтва: сьогодні «традиційне» означає  намагання  за допомогою синтетичних текстів, пояснити користувачам роботу митця, його ідеї, значення. Справжнє питання у тому, як зробити цю інформацію більш «тактильною» та «інтуїтивною», ніж це можливо поки що через цифрові технології.  Віртуальна реальність оживляє мистецтво і воно сприймається зовсім по-новому.

Що стосується колекцій, то МААТ щойно розпочав процес оцифрування спадщини і зараз ми з’ясовуємо, як краще представити її аудиторії. Досвід роботи в MOMA навчив мене, що це не швидкий процес. Навпаки, це цікавий і відкритий виклик, тому що багато музеїв оцифровують свої колекції просто зберігаючи зображення і опис робіт. Але ж є багато іншої цікавої інформації, стосовно робіт, це питання заслуговує на увагу.  Ми багато працюємо із комунікаціями, аби  MAAT розраховував на те, щоб бути  впізнаваним. Facebook є одним з найважливіших інструментів, які ми використовуємо, як і Instagram, який ми використовуємо для зображення архітектурної краси будівлі, що приймає нас.

Які найважливіші нові спеціальності, пов’язані з цифровим аспектом музею?

Я думаю, що цифровий дизайнер – це стратегічно важлива фігура. Він здатен охопити художній контент  і вміти подати його різними способами, залежно від мети і платформи: від короткого відео для Facebook, до більш ґрунтовного викладу на веб-сторінці. Це той, хто “на ти” зі світом комунікацій, розуміється на виробництві контенту, має спеціальні технічні навички, необхідні для спілкування через  різні види медіа, у тому числі цифрові.

Як ви набираєте співробітників у ваш музей? Хто ваш ідеальний кандидат?

Зараз ми працюємо над декількома проектами. Кожен витвір мистецтва викликає багато питань, і потребує специфічних навичок, тож ми не можемо дозволити собі окремих працівників для виготовлення цифрового контенту, тих хто працює на веб-сайті та веде наші соціальні медіа. Тому ми часто звертаємось до консультантів різних спеціалізацій для вирішення конкретних проблем. Тільки музеї розміру МоМА можуть дозволити собі керівника цифровими стратегіями та спеціальну команду для створення цифрового контенту, яка б зберігала та вибирала матеріал, вела комунікацію через соціальні мережі тощо.

Всі відповіді від 10 музеїв англійською можна прочитати тут

Слідкуйте за нашими перекладами від Каті Потапенко

Фото з сайту музея

One thought on “Музей майбутнього: МААТ – Музей мистецтв, архітектури та технологій

  1. Pingback: Музей майбутнього: Лувр | CEDRA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *