Музей майбутнього: Музей науки в Тренто

Музей науки, у якому, здавалось б, чи не на першому місці мають бути новітні технології. Яким він буде у майбутньому? Чи справді доповнена та віртуальна реальність — це панацея? Чи фонди важливіші?

Ми продовжуємо переклад відповідей на питання про майбутнє від провідних світових музеїв. Нагадаємо, що почали ми з «Ермітажу», «Кіасма» та МААТ. Сьогодні поговоримо про Музей науки в Тренто

«У сучасному музеї цифрові технології мають надважливе значення, але вони не повинні перешкоджати сприйняттю, та унікальному співпереживанню, яке може викликати тільки матеріальний об’єкт. Наявність планшета або використання віртуальної реальності не має заважати відвідувачам бачити весь потенціал об’єктів. Що нам потрібно, то це технології, які є, але яких не видно. Технології, які не створюють розривів між тими, хто знається на них, і тими, хто знаходиться поза їх межами. Технології, які здатні підлаштовуватись під тих, хто їх використовує, починаючи від наймолодших».

Самуела Каліарі, керівниця суспільної роботи

Девід Далпіаз, науковий комунікатор, координатор мультимедійного контенту

Що чекає на музеї у майбутньому? Якими ви бачите музеї через 10 років?

Сьогодні італійські музеї переживають гарні часи, незважаючи на кризу, про яку говорить міністр культури Даріо Франсечіні. Європейські музеї працюють навіть краще. Це свідчить про те, що музеї функціонують відповідно до потреб суспільства. Це не так, як було колись, коли громадськість відвідувала музей, щоб побачити конкретні знахідки. Сьогодні громадськість шукає посередників, здатних будувати мости між різними дисциплінами та знаннями.Тому що в інформаційному суспільстві існує  дефіцит тих, хто допомагає зрозуміти інформацію, що сьогодні є доступною більше, ніж коли-небудь. За таким сценарієм адміністрація музею може допомогти орієнтуватись у міріадах інформації – наукової і псевдонаукової. Музей майбутнього — це музей розроблений і створений спільно з громадськістю. Це інституція, здатна запропонувати наукову експертизу та досвід, а також дати громадянам можливість стати частиною життя музею. Музей стає місцем, яке з раннього віку присутнє у вашому повсякденному житті – як кіно, парк або супермаркет. Не як храм, а як жива інституція, яка є вигідною для кожного особисто і для суспільства в цілому.

Як цифрове середовище впливає на Музейний світ?

Ми перебуваємо на початку цих змін, і Італія не встигає за іншими європейськими країнами. Що стосується впровадження цифрових технологій в рамках колекції, ми високотехнологічний музей.  Але ми зрозуміли, завдяки відвідувачам, що технології не мають призвести до зникнення фондів. MUSE проводила  виставки, які були на 90% цифровими. Однак, або технології мають незамінне значення  (як у випадку з Oltreillimite, повністю віртуальною астрофізичною виставкою, що здатна пояснити гравітаційні хвилі, бо інакше це неможливо), або вони тільки покращують сприйняття об’єктів, а не заміняють їх. Ми вважаємо, що у питанні технологій необхідно витримувати баланс. Ми досі на ембріональному етапі, але це саме той напрям, у якому ми маємо йти.

Серед музейної діяльності ми більше зосереджені на оцифруванні спадщини. Завдяки 3D-скануванню, тепер можна мати цифровий архів найвищого рівня, легкодоступний, що здавалося неможливим ще кілька років тому. Ми тривалий час працюємо у цьому напрямку, співпрацюючи зі стартапами і іт-компаніями для 3D-оцифровки більшої частини наших робіт. На другому місці цифрові комунікації, які через соціальні медіа допомагають музеям поглиблювати свої зв’язки з громадськістю, як під час візиту так і прямо з дому. Тут MUSE спирається на внутрішній персонал, який працює з соціальними комунікаціями на щоденній основі.

Не менш важливим є створення додаткових цифрових носіїв для всеосяжної комунікації: від спеціальних установок у виставкових залах, до програм для відвідувачів. Вже кілька років як музей вирішив інвестувати у техніку аудіо-відео сегменту. Цей відділ складається з двох осіб (за підтримки аспірантів та стажерів) працює над аудіо та відео контентом, співпрацює з партнерськими компаніями з виготовлення спеціального програмного  забезпечення. Сьогодні подібні навички не дуже розповсюджені, але сектор росте.

Щодо мобільних додатків, MUSE свого не має. Ми працюємо над цим. Ми хочемо аби інтерфейс був якомога зручнішим у використанні і допомагав у навчанні і водночас був супроводом у виставкових залах. Сьогодні ми орендуємо додаток на iPad mini, з різними відеоматеріалами. Його можна покращити, наприклад, зробити безкоштовним та можливим для завантаження на смартфони. Ми плануємо також функцію, яка б дозволила інформувати користувачів про місцеві заходи.

Що може допомогти працівникам краще справитись з проблемами цифрового виміру?

Різноманіття специфічних навичок. Нам можуть допомогти розробники програмного забезпечення. Наш музей є сучасним, це музей сучасного мистецтва, який вимагає високого технологічного  рівня.  Тому нам потрібне програмне забезпечення для управління виставками, а також для управління різних структур, від освітлення залів до нової системи паркування. Тож ми звернулися до спеціалізованих компаній, які б допомогли нашим співробітникам в управлінні та обслуговуванні.

Які зовнішні та внутрішні фактори можуть підірвати стратегію розвитку музею?

Стратегія розвитку музею залежить від багатьох факторів, зокрема від керівництва, управління та ресурсів. Ми звикли діяти, починаючи з того, що ми хочемо.

Припустимо, що першопочаткове питання: що ми хочемо отримати від діджиталізації? Відповідь: абсолютну доступність музею для всіх, включно з людьми з обмеженими можливостями.

Я говорю не тільки про проблеми зору та слуху, а взагалі про усі види інвалідності. Технології дають багато можливостей вирішити це питання, навіть, якщо це потребує великих грошей. Існує ще одна не менш важлива мета для MUSE: розуміння аудиторії. Ми проводили певні експерименти з профілювання аудиторії, не тільки щодо місця походження, рівня освіти тощо, а й про те, чим люди займаються, де  вони бувають, який ведуть спосіб життя, і чи після візиту вони підтримують зв’язок з музеєм. Ми працюємо над цим питанням майже рік.  Тільки час покаже, які ми отримаємо результати.

Найбільших результатів ми досягли саме від аудіо та відео довідників, які постійно збирають зворотній зв’язок. 90% схвальних відгуків від користувачів. Цей успіх став можливим за рахунок початкових інвестицій. Паралельно ми провели деякі експерименти з простими у використанні цифровими пристроями, що належать музею, щоб заохочувати взаємодію між відвідувачами, які не знають один одного. Фонд Бруно Кесслера зосередив увагу на розробці цифрової рольової гри, яка буде запропонована в музеї.Через візуальні та аудіо інструменти відвідувач потрапляє у фантастичну історію, з певними подіями, які змінюватимуться залежно від вибраного маршруту. Учасник матиме квест і завдання, яке необхідно розв’язати. Поки що це лише демо-версія, і число задіяних людей може сягати лише 80, тож це не дозволяє нам оцінити результати. Однак, ми зрозуміли, що подібні ігрові прийоми можуть працювати. Також, ми вважаємо, що користувачі мають використовувати при цьому власні інструменти, смартфони або планшети, бо вони всі їх мають, і вони почуваються з ними впевненіше.

Яка найважливіша нова спеціальність у музеї з’явилась із появою цифрових технологій?

Серед найважливіших навичок – усі, пов’язані з комунікаціями. У нас є спеціальний офіс, який займається ними. Ця сфера постійно розвивається і ми намагаємось долучити до такої роботи якомога більше молоді, яка «на ти» з соціальними медіа. Бо одна справа освоїти цифрові інструменти, тому що ви цьому навчилися, а інша справа володіти ними ледь не з народження. Ми часто приймаємо молодих людей, які обрали наш заклад для проходження стажування, набуття волонтерського досвіду, та як робоче місце.  Вони — цінний ресурс у цій сфері. Хоча ми молодий музей (середній вік наших співробітників нижче 40 років), нам бракує «цифрових аборигенів». Молодий вік важливий, хоча ми не обмежуємо можливостей роботи для інших вікових категорій. Проте, якщо нам бракуватиме мілленіалів, то ми втратимо динаміку.  На додаток до свіжості, нам необхідна техніка. Те, що ви постите щось у соціальних мережах, не робить вас медіа-експертом. Необхідне спеціальне навчання.

Соціальні медіа потребують спеціальних навичок, які слід постійно оновлювати. Як науковий музей, ми, за визначенням, рухаємось до майбутнього та інновацій. У нас є лабораторія (FabLab) для розробки різноманітних прототипів, на базі якої проводяться певні дослідження. Та крім цього, ми заохочуємо до змін, і вважаємо, що було б корисно аби кожні 5 років співробітники музею змінювали свої ролі, на усіх рівнях. Це додасть свіжості, динамічності, відкритості. Двадцятирічна стабільність має надмірно статичний характер. У Англії, наприклад, директори змінюються частіше, і обіг персоналу на різних рівнях сприяє позитивним змінам.

Як ви набираєте персонал у ваш музей? Який ваш ідеальний кандидат?

Це залежить від музейної галузі. Що стосується цифрових технологій, то тут треба слідкувати за тенденціями. Світ розвивається занадто швидко. Вже через шість місяців все може змінитись. Тому, схильність до змін, бажання бути в курсі подій, вміння працювати в команді – це основні характеристики нашого ідеального кандидата.

Всі відповіді від 10 музеїв англійською можна прочитати тут

Слідкуйте за нашими перекладами від Каті Потапенко

Фото з сайту музея

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *