Лайся як митець!

Часом буває так, що не можеш стримати емоції. Особливо якщо ти — Далі, а він – Мондріан…

Творчі люди рідко можуть стримувати свої емоції довше, ніж до смерті своїх супротивників. Навіть навпаки, часто трапляється так, що класикам вживу вдавалось обмінюватись їдкими репліками на адресу одне одного. І зазвичай, такі репліки стосувались не стільки, власне, творчості візаві, а його особистості. Продовжуючи тему класиків-хейтерів, показуємо вам поганий приклад. Сьогодні в нашому списку майстри слова не тільки письменники, а й художники та композитори. Вчимося ображати, як митці!

Густав Флобер («Мадам Боварі») про Жорж Санд («Консуело»):

«Велика корова, повна чорнил»

Жорж Санд

Роберт Луїс Стівенсон («Острів скарбів») про Уолта Вітмена («Листя трави»):

«Як великий волохатий собака, щойно звільнений від ланцюга, бігає пляжами світу і гавкає на місяць»

Фрідріх Ніцше («Так казав Заратустра») про Данте Аліг’єрі («Божественна комедія»):

 «Гієна, яка писала вірші на могилах»

Володимир Набоков («Лоліта») про Федора Достоєвського («Брати Карамазови»):

«Його брак смаку, його монотонне розбирання того, як людина страждає фрейдистськими комплексами – всім цим важко захоплюватись»

Герберт Уеллс («Війна світів») про Бернарда Шоу («Пігмаліон»):

«Дитина-ідіот, що кричить у лікарні»

Шоу

Уїльям Фолкнер («Галас і шаленство») про Ернеста Хемінгуея («По кому подзвін»):

«Його ніколи не знали як людину, яка може використати таке слово, яке б послало читача до словника»

ОТВЕТОЧКА

Хемінгуей про Фолкнера:

«Бідний Фолкнер. Невже він справді думає, що сильні емоції можуть вийти із сильних слів?»

Оскар Уайльд («Портрет Доріана Грея») про Олександра Поупа («Віндзорський ліс»):

«Є два види нелюбові до поезії. Перший – не любити її. Другий – читати Поупа»

Уістен Г’ю Оден («Вік тривоги» ) про Роберта Браунінга («Чайльд Роланд до Вежі Темної прийшов»):

«Я не думаю, що Роберт Браунінг був дуже гарним у ліжку. Його дружині, швидше за все, було до нього байдуже. Він хропів і фантазував про дванадцятирічних дівчаток»

Уільям Фолкнер («Коли я помирала») про Марка Твена («Пригоди Тома Сойєра»):

«Топорний письменник, який вважався б четверосортним в Європі, який витяг кілька старих перевірених літературних скелетів з певним місцевим забарвленням, щоб зацікавити всіх поверхневих і лінивих»

Петро Чайковський («Лебедине озеро») про Йоганеса Брамса («Угорські танці):

«Брамс — просто якась хаотична і абсолютно порожня пустка»

Джоакіно Россіні («Вільгельм Телль») про Ріхарда Вагнера («Перстень нібелунгів»):

«Не можна судити оперу Вагнера «Лоенгрін» після першого прослуховування, а я точно не збираюсь слухати це вдруге»

Сергій Прокоф’єв (балет «Ромео і Джульєтта») про Ігоря Стравінського («Жар-птиця»):

«Бах з неправильними нотами»

Гектор Берліоз («Фантастична симфонія») про Георга Генделя («Месія»):

«Велетенська бочка свинини і пива»

Каміль Сен-Санс («Танок смерті») про Клода Дебюссі («Місячне сяйво»):

«Він культивував відсутність стилю, логіки і здорового глузду»

Фелікс Мендельсон («Весільний марш») про Гектора Берліоза:

«Байдужа нісенітниця, лише бурчання, крики, і знову крики, туди й назад»

Петро Чайковський про Олександра Бородіна («Половецькі пляски»):

«Він не може написати жодної строчки без чиєїсь допомоги»

Йоганес Брамс про Ференца Ліста («Угорські рапсодії»):

«Ці композитори стають все більш і більш жахливими…в мене часто чешуться пальці аби написати якийсь анті-Ліст»

Римській-Корсаков («Політ джмеля») про Балакірєва («Грузинська пісня»), Бородіна («Князь Ігор»), Кюі («Кавказький полонений») та Мусоргського («Борис Годунов»)  — напарників по «Могучей кучке»:

«Завдяки різним недолікам у техніці Балакірєв пише мало, Бородін зі складнощами, Кюі неохайно, Мусоргський хаотично і безладно»

Бенжамін Бріттен («Смерть у Венеції») про Ігоря Стравінського:

«Мені дуже сподобалась опера. Все, крім музики»

Сальвадор Далі («Зваблення святого Антонія») про Піта Мондріана («Композиція з червоним синім та жовтим»):

«Повні ідіоти критики кілька років використовували ім’я Піта Мондріана як ніби уособлення духовної активності. Вони цитували його у зв’язку з усім. Піт для архітектури, Піт для поезії, Піт для містики, Піт для філософії, Пітів білий, Пітів жовтий. Піт Піт Піт. Ну що ж, Я, Сальвадор, скажу вам таке: що піт без і (Piet) був би лише  pet, а це по-французькі «пук».

Марк Шагал («Прогулянка») про Пабло Пікассо («Герніка»):

«Який геній, цей Пікассо…Як шкода, що він не малює»

П’єр Огюст Ренуар («Танок у Буживалі») про Леонардо да Вінчі («Мона Ліза»):

«Він мене знуджує. Він мав би зупинитись на своїх літаючих машинах»

Едгар Дега («Абсент») про Жоржа П’єра Сера («Вулиця Сан-Венсан весною»):

«Я б не помітив це, якби воно не було таке велике»

Фріда Кало («Дві Фріди») про європейських сюрреалістів:

«Вони такі збіса інтелектуальні, і гнилі, що я не можу більше витримати… Я б швидше сіла на підлогу на ринку і продавала тортилью, ніж мала б щось спільне з цими мистецькими сучками Парижу»

Фрида Кало

Уільям Блейк («Тигр, о, тигр») про Пітера Поля Рубенса («Три грації»):

«Для мого ока колористика Рубенса найбільш ганебна. Його тіні якогось тьмяно коричневого кольору, нагадують колір екскрементів»

Бенксі (британський вуличний художник), коли зустрів Роббо (британського графіттиста):

«Ніколи про тебе не чув»

Banksy

Мікеланджело («Давид») про Рафаеля («Сікстинська мадонна»):

«Все, що він знає, він взяв від мене»

Клод Моне («Ставок з водяними ліліями»)  про французьких реалістів:

«Бідні сліпі ідіоти! Вони хочуть все бачити чітко, навіть крізь туман»

Моне

Сальвадор Далі про Поля Сезанна («Шато Нуар»):

«Я почав виступ у Нью-Йорку, оголосивши перед трьома тисячами глядачів, що Сезанн– це незграбна катастрофа,  живописець застарілих структур минулого. Мені рясно аплодували, головним чином тому, що ніхто не знав, хто такий Сезанн»

Далі

Нікола Пуссен («Танок під музику часу») про Караваджо («Хворий вакх»):

«Роботи Караваджо це мистецтво для лакеїв. Цей чоловік прийшов у світ щоб знищити мистецтво»

Матеріал підготувала Катя Потапенко

На обкладинці: Чвара Ван Гога і Поля Гогена. | Фото: ukraineartnews.com.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/280817/35754/

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *