В музей на Weekend: 14 найкращих музеїв України 2018 року за версією редакції Cedra

Протягом року ми відвідували музеї у будні, на свята та, звичайно, на вихідних. Звісно, що у нас з’явилися «улюбленці». Одразу хочемо зазначити, що наш вибір доволі суб’єктивний. Ми любимо музеї палко та пристрастно, тому часто не звертаємо уваги на відсутність ремонту через недофінансування, але високо цінуємо ентузіазм та компетентність працівників. Цього року не мали можливості відвідати велику кількість регіональних музеїв, тому більшість списку складають Київські музеї.

Музей Івана Гончара 

за вміння триматися у стресовій ситуації та за те, що у музеї не зберігають попіл, а розпалюють вогонь

2018 рік став справжнім випробуванням для музею. У лютому сталася аварія: гаряча вода затопила приміщення музею. Зали постійної експозиції були повністю зруйновані окропом та парою. Незважаючи на це, співробітники музею не тільки не відмовилися від ряду запланованих виставкових проектів та заходів, але продовжили партнерський науково-дослідницький проект «Поліфонія» (створення найбільшого пісенного архіву української народної пісні), залучили широку громаду до співпраці із музеєм, наприклад, проект «Щирі. Свята» та усіма силами продовжували та вдосконалювали традиції.

Музей Грушевського та Музей Булгакова

за створення порталів у іншу реальність

Два меморіальні музеї, що славляться своєю атмосферою. Вони зберігають дух епохи та, передусім, пам’ять тих, хто мешкав у цих будинках. За камерність та затишність, правильне спрямування розвитку, ми любимо ці два музеї. Музей Булгакова продовжує свої вечори — «Журфікси«, у музеї Грушевського цього року провели благодійний захід «По світу. З подорожніх вражень«,  на якому говорили про тревел-блоги Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Лисенка, Соломії Крушельницької та Михайла Грушевського. А також обидва музеї започаткували традицію імерсивних шоу, про які ми вже писали тут і тут.

 Національний музей Революції Гідності 

за жонглювання купою проектів та розбудову нового музею

Цього року ми відзначали п’ятиріччя від початку Революції гідності, тому не дивно, що співробітниками була організована велика кількість проектів (не тільки у Києві, але по всій Україні), пов’язаних із подією. Окрім цього, Музей Майдану тримає руку на пульсі та не тільки відзначає пам’ятні дати. У 2018-у було проведено конкурс архітектурних проектів та заплановано побудову музейного комплексу, восени відкрито інформаційний центр музею у Будинку профспілок. Ми маємо за честь спостерігати створення та розбудову нового музею фактично з нуля.

Музей медицини

за квест-кімнату, що стане справжнім випробуванням навіть для бувалих квестувальників та прекрасні дитячі проекти

Академічний музей зміг не тільки залучити молодших відвідувачів, але і створив першу (як мінімум у Києві) квест-кімнату у музеї. Вона відрізняється від звичних своїми завданнями, вирішуючи які, ми навчаємося. Розповідати довго не будемо, щоб не заспойлерити. Скажемо тільки те, що ми були у захваті.

Національний музей Тараса Шевченка

за проект із серії «А що якби…» та нову айдентику

Що спільного між Тарасом Шевченком, Девідом Боуі, Дартом Вейдером та Локі? На ці питання дуже вдало відповіли завдяки виставці «Квантовий стрибок Шевченка«. Цей проект — приклад залучення до музею модних сучасних ілюстраторів та загравання із поп-культурою. Він вдалий, бо не паплюжить образ, а навпаки допомагає подивитися на героя під іншим кутом. Також наприкінці року музей запустив у використання нову айдентику. Вона не викликала такого шквалу, як логотип художнього музею, але також варта уваги.

Національний художній музей України

за зірковий гід та революційну айдентику

У художньому музеї цього року було записано аудіогід експозицією Коли Картини Заговорять. Свої голоси історіям про мистецтво подарувала 31 зірка шоу-бізнесу. Також наприкінці року галасу наробила нова айдентика музею від агенції «Банда». Чи доцільне використання тільки латиномовного лого, чи не занадто художній стиль використано, сперечаються і досі. Але факт залишається фактом: нова айдентика музею — чи не найгучніша музейна подія кінця осені 2018-го.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

за виставку про Курбаса у колаборації з Мистецьким арсеналом

«Курбас: Новий світ» — прекрасна змістовна виставка, дуже театральна, ніби декорація однієї цілісної вистави, що складається з кількох актів. Саме колекція музею стала основою експозиції. Вона є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність «Березоля». Це оригінальний макет сценографії, костюм, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії. Під час виставки вперше буде представлено партитуру джаз-ревю «Алло на хвилі 477!», що зберігається у музеї Харківського державного академічного українського  драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Завдяки цьому була можливість зіграти музику з першого українського мюзикла.

Музей Ханенків

за вміння зробити з виставки посуду вишукану подію

У наш час важливою є не тільки колекція, але і її представлення. У Музеї Ханенків вміють робити з виставок справжні події. До кожного проекту є серія заходів, на відкритті завжди гамірно, але рівно так, як має бути. Нещодавно нас запросили «На десерт«, де знайомлять із колекцією та розповідають про вишукані традиції споживання солодощів і десертних напоїв у 18 – 19 ст. Ми ж свого часу були захоплені «Свободою VS Імперією«: історією про наполеонівські часи, що виявилася актуальною для сучасних українських реалій.

Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»

за нові підходи до представлення травматичної історії

Цієї осені музей спільно з КП «Київський метрополітен» запустили науково-просвітницький проект «Потяг української ідентичності«. У вагонах одного з потягів «синьої» гілки було розміщено серію інформаційних постерів, що інформують про унікальні факти з історії, культури, побуту України та про її державний потенціал на початку ХХ століття.

Одеський музей західного та східного мистецтва

за найпривітніших доглядачів з усіх, кого ми зустрічали

View this post on Instagram

Деталі з Одеського музею західного та східного мистецтва (@we_art_museum): Величезний музей, багата колекція, частковий ремонт. Вразили найбільше: нідерландська колекція, що її виставили з фондів, східна маска бога, середньовічна лава, створіння на роботі школи Рубенса та багато іншого. Приємно поспілкувалкувалис з доглядачами. Одна з них розповіла нам, що викладала у школі, а до музею прийшла за позитивом. Вона тішиться з того, що більшість відвідувачів музею-молоді люди, що музеї-це тепер модно . . . . . . . . . . . #museum #artmuseum #odessa #theatremuseum #odessaart #ukraineart #eastandwestartmuseum #museumoftheday

A post shared by Cedra (@cedra.kiev) on

Музейні доглядачі — обличчя закладу. Саме тому ми були приємно вражені бесідами із ними у музеї в Одесі. Нам не проводили екскурсій, не нав’язували власної думки про мистецтво, не діставали розмовами, але були настільки приємними, усміхненими та ввічливими, що ми просто не змогли відмовити собі у задоволенні не поговорити із ними про життя, Всесвіт та все інше. Прекрасна колекція, чудова споруда та чарівні люди. Шкода, що ремонт частковий та косметичний. Ще у них прекрасні теми лекторіїв, які, на жаль, поки що редакція не мала нагоди відвідати.

Одеський художній музей 

за вміле використання усіх можливостей музею та кураторські екскурсії, зокрема і від директора

View this post on Instagram

Художній музей у Одесі дивовижний. Він розвивається, вражає увагою до деталей та, звісно, колекцією. Редакція у захваті від: •Врубеля та Айвазовського •Очей Головкова (автор портрету Турцевич) •Виставки «Спецфонд» •Вдалого використання гроту •Проекту #transmuseum Крапля дьогтю: •З‘явилося питання чи можна відвідати грот без екскурсії? Редакції екскурсія видалася задовгою Вердикт: чужовий музей з шикарною колекцією, до якого хочетьс повернутися навіть на наступний день після відвідування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . #odessaartmuseum #theatremuseum #exibition #museumoftheday #museum #art #heritage #travel #odessa #ukraine

A post shared by Cedra (@cedra.kiev) on

Цей музей вже не перший рік на слуху не тільки у музейної спільноти. З’являються все нові і нові проекти, покликані не тільки запросити до музею нових відвідувачів, але і підняти престиж професії. Розповідаючи про найменш популярних, але важливих та видатних митців, вони започаткували екскурсії до гроту. Окрім грандіозних виставок також діє ряд популярних проектів: пропозиції «залайкати роботи» (розмістити відвідувачам наліпки-лайки біля найулюбленіших робіт), «подаруй картині раму» тощо. На основі цих досліджень співробітники формують програми для нових проектів.

Сумський обласний художній музей

за тримання марки та ілюмінацію

View this post on Instagram

Сьогодні #museumoftheday — Сумський художній музей імені Никанора Онацького 🏛Тут ви знайдете: •старовинну будівля банку; •шикарну колекція західного, східного та вітчизняного мистецтва; •особисті речі першого директора-художника Онацького та їхні історії; •роботи Айвазовського, Рєпіна, Кричевського, офорти Шевченка; •персонажей казок та літератури, зокрема і гоголівських; •дуже приємний персонал та атмосферу. 👺мінуси: •другий поверх нагадує стару комісійну крамницю, а там, до речі, безцінний фарфор марки Веджвуд, який можна на місці порівняти з аналогами із Франції та Скандинавії. А також мистецтво далекого та близького сходу . . . . . . . . #museum #museumlife #life #day #art #heritage #museumnight #photooftheday #travel #journey #ukraine #summer

A post shared by Cedra (@cedra.kiev) on

Цей музей має чи не найкращу колекцію серед регіональних музеїв: роботи майстрів Російської імперії, величезна колекція полотен венеціанських художників, східне мистецтво. Другий поверх з виставковими залами залишає бажати кращого, але перший, незважаючи на застарілий ремонт, виглядає дуже презентабельно. Побудова експозиції класична. Будівля музею колись належала банку. Дуже приязний персонал. Також музей повністю вкрито жовто-блакитною ілюмінацією, і не тільки на свята.

Територія терору

за активність та сміливі рішення, велику кількість міжнародних проектів

Ще один музей, що інформує про травматичну історію людства. Молодий львівський музей вже встиг зарекомендувати себе завдяки великій кількості виставкових (та не тільки) проектів, зокрема і міжнародних. У проекті «Жива історія» співробітники фіксують очевидців та постраждалих внаслідок діяльності тоталітарних режимів, а потім складають матеріал у онлайн-архів. Спогади було використано для «Пам’яті Нації / Paměť národa» — розміщення колекції спогадів свідків тоталітарних режимів на міжнародному інтернет-порталі www.memoryofnation.eu. Було проведено виставку, яка збережена у онлайн-проекті «Особистості VS патріотизм«, що розповідає про тих, хто залишився незламним у протистоянні з тоталітарною системою.

Cподіваємося 2019 порадує нас знайомствами з новими музеями, та до наших улюбленців додадастся як мінімум з деяток інших.

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *