Неможливі дівчата: Українки, котрі змінили світ

Місяць березень проходить під позначкою “Жінки у історії” (#Womeninhistory). Наша редакція вирішила не заганяти себе у рамки 8 березня та опублікувала матеріал саме зараз. Бо відтепер кожен день є важливим.

Політика

Ольга Кобилянська

письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині

Ми пам’ятаємо її повість “Людина”. Згадується сюжет про молоду доньку з родини цісарсько-королівського лісового радника, яка читала серйозних книжок та вплуталася у звичайнісіньку історію з нещасливим одруженням. Насправді ж все набагато важливіше — це перший в Україні твір, у якому втілено ідею фемінізму.

Саме за боротьбу за жіночі права ми віднесли її до гурту політиків. Хоча вона, як і інші українські письменниці та мисткині, може належати до обох.

Голда Меїр

ізраїльська державна діячка. Одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем’єр-міністр Ізраїлю з 17 березня 1969 року до 1974 року

Пані Голда народилася у Києві, але після погромів 1906 року родина виїхала до США. Її життя схоже на пригодницький фільм з елементами політичної драми. У 14 років вона втекла від батьків, які посватали її за 30-річного страхового агента. По завершенню навчання переїхала до Палестини, стала делегатом сіоністського конгресу і зустріла там багато майбутніх лідерів Ізраїлю, співпрацювала із Британськими збройними силами під час Другої Світової війни.

Звісно, вона прожила в Україні тільки 8 років, потім повернулася вже у якості посла Ізраїля до СРСР.

Наталія Кобринська

українська письменниця, організаторка жіночого руху

Наталія Кобринська стояла біля витоків українського фемінізму. Вона стала ініціатором першої української жіночої організації. «Перший вінок» заклав основи розвитку жіночих часописів, які редагували і видавали самі жінки. Видання було здійснено завдяки приватним пожертвам та фінансовій підтримці Олени Пчілки. Наталія Кобринська вела активну громадську діяльність, організовувала збір підписів за право жінок навчатися в університетах та гімназіях.

Софія Окуневська-Морачевська

український громадський діяч, перша випускниця університету і перша жінка-лікар в Австро-Угорщині

Їй потрібен був дозвіл на складання іспитів для вступу до гімназії, вона не мала права вчитися в інституті у Галичині (на той момент Австро-Угорщина), тому поїхала до Швейцарії. У 1896 році закінчила Цюрихський університет та стала першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині. В один рік вона народжує сина та стає доктором медицини (докторська дисертація про зміни в крові під впливом анемії).

Мистецтво

Марія Приймаченко

українська народна художніця, 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано її роком

Примаченко постійно вчилася у рідної поліської природи. У її роботах фантазія тісно переплітається із міфологією та навколишнім світом. Стиль мисткині впізнаваний та унікальний.
Народилася вона у селі Болотня на Київщині, де і провела все життя. Існує безліч історій про те, як саме дівчина із бідної селянської родини вчилася малювати та звідки брала фарби й інші матеріали для своїх мистецьких пошуків. Вона й досі вважається однією з ключових осіб “наївного мистецтва”.

Катерина Білокур

представниця “наївного мистецтва”, входить у список найвідоміших українок всіх часів

Батько був проти захоплення доньки малюванням, тож вона малювала потайки від родини, використовуючи для цього полотно та вугіль. Створювала декорації для сільського драмгуртка, створеного сусідом і родичем Білокурів.
Живопис пані Катерини — «вишивка» олійними фарбами на полотні. Селянської художниці здійснюється внутрішній зв’язок між об’єктом зображення, способом зображення, зображальною площиною та фарбами. 

Олександра Екстер

українська художниця, сценограф. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму

Художниця, яка не боялася викликів. Наприклад, коли її приятель Леже (кубіст) пожартував про те, що її кольори надто яскраві, то вона певний час писала монохромні картини. Це був для неї своєрідний «кольоровий піст». Екстер не злякалася стати абстракціоністкою, на що не наважилися її паризькі друзі Пікассо, Брак, Леже. Вона навіть навчала дітей у своїй майстерні. Пані Олександра чи не першою у Європі запропонувала використовувати у сценографії увесь простір кубу сцени. 

Параска Власенко

майстриня народного декоративного розпису

За рівнем майстерності й самобутності роботи Параски Власенко стоять в одному ряду з роботами Катерини Білокур і Марії Примаченко. Вона почала вишивати ще з дитинства. Згодом її роботи побачили навіть у Парижі. Пані Параска займалася не тільки вишивкою, але і монументальним живописом. Її запросили до Інституту монументального живопису та скульптури Академії архітектури УРСР, де вона створила сотні ескізів для архітектурних споруд, килимів, керамічних виробів, станкових декоративних панно.

Параска Плитка

художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народний філософ, фольклористка, етнограф, діалектолог

Її називали «Гомером Гуцульщини». У свої 27 років вона вже знала що таке війна, рабська праця на чужині та жахи сталінських таборів. Саме у цьому віці вона повернулася з заслання. Мисткиня активно включилася у громадське життя, працювала художником у лісгоспі, створила хор, займалась фольклористикою, писала, малювала та фотографувала. Згодом усамітнилася для виконання даної колись самій собі обітниці — «славити Мир Божий».

Наука

Наталя Полонська-Василенко

науковиця у галузі історії, археології, архівістики

Археографічні студії пані Наталі стали одним із джерел розвитку української історичної науки. Вона склала іспити до Київського університету імені Св. Володимира та на рівні із чоловіками отримала диплом I-го ступеня та навчалася у магістерїі. 1916 року стала першою жінкою, обраною приват-доцентом університету Св. Володимира. Згодом отримала звання професора.

Катерина Грушевська

етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог

Пані Катерина – «зірка першої величини», дівчина, котра не маючи диплому, була достатньо кваліфікованою для того, щоб читати лекції аспірантам. Вона відкривала нові на той час теми досліджень, наприклад, зверталася до міфологічних основ фольклору, до осмислення глибин міфологічного мислення. Її дослідження Українських народних дум (залишилося тільки 2 томи з запланованих 6) досі вважається чи не найбільш повним. Вона працювала в Академії наук, редагувала наукові періодичні видання та вісники. І ніхто не посмів би нарікати її батьку Михайлу Грушевському, що він розвів у академії «кумовство», адже більш працьовитого та талановитого співробітника годі було і шукати.

Катерина Ющенко 

авторка першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), науковець-кібернетик, доктор фізико-математичних наук

Пані Катерина написала перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України. Пропрацювавши сорок років у Інституті кібернетики створила школу теоретичного програмування. Її Адресна мова випередила Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960). Саме її дослідження стали одними з перших кроків у створенні штучного інтелекту.

Олена Курило

українська мовознавиця, діалектологиня, авторка популярних підручників з української мови, творець української наукової термінології

Пані Олена вивчала слов’янознавство у відділі історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів при Варшавському університеті. У період українізації за часів Радянського союзу мешкала у Києві, де займалася дослідженням рідної мови. Там вона створила підручник української граматики для дітей, що витримав 13 перевидань. Не покинула вона цієї справи й у 30-ті роки, коли розгорнулася кампанія цькування мовознавців національних мов. Науковицю було репресовано.Олена Курило досліджувала діалекти, синтаксис та фразеологію. А усім, хто зараз полюбляє зловживати англіцизмами, вона б відповіла, що «українська народна думка, виражена в народній мові, має багато матеріалу для абстрагування, багато фразеологічних зворотів, які можна було б використати в науковій мові, замість того, щоби вигадувати штучні».

Театр

Марія Заньковецька

Акторка, театральна діячка

Пані Марія не тільки була провідною зіркою українського театру, але і справжньою лідеркою думок. Вона опікувалася театральною спільнотою, по справжньому переживала долі усіх героїнь, котрих показувала зі сцени. Її образи та характери завжди були сильними та багатогранними, що позитивно впливало на ставлення до жіноцтва у ті часи.

Айше Діттанова 

кримськотатарська акторка, ініціатор відродження Кримськотатарського драматичного театру, Заслужений артист України (1993)

Одразу після закінчення Сімферопольського театрального технікуму почала грати у трупі Кримського драматичного театру, яку було розформовано під час депортації кримських татар. Пані Айше потрапила до Таджикистану, де продовжила розвиватися як актриса. Після повернення до Криму взялася за роботу з відновлення кримськотатарського театру.

Музика

Любка Колесса

українська піаністка

Якби усі українські актори, музиканти, письменники та художники тоді та тепер наполягали у своїх інтерв’ю на тому, що вони українці, а не погоджувалися бути громадянами імперій та «совєтів», то ми б мали набагато менше проблем із нашою ідентичністю у світі. Пані Любов завжди наголошувала на тому, що вона українка, хоча з дитинства мешкала у Відні. Була першою та єдиною піаністкою, котра скрізь фігурувала як представниця України, якої ще не було. Закінчила Віденську академію музики й виконавського мистецтва. У свої 18 вона вже підкорювала сцени Австрії, Швейцарії, Італії, Іспанії, Чехії, Румунії, Фінляндії та швидко здобула славу.

Стефанія Туркевич-Лукіянович

офіційно визнана першою українською жінкою-композитором

Навчалася у Львові, а згодом у Відні на піаністку. Окрім яскравої композиторської кар’єри також викладала у Вищому музичному інституті у Львові. Пані Стефанія, окрім іншого, створила музику до значної кількості дитячих опер та балетів. Вона довела усім, що дівчата теж можуть створювати музику та підписувати її власним ім’ям.

Соломія Крушельницька

українська оперна співачка, педагог

Ще за життя пані Соломія була визнаною найвидатнішою співачкою у світі. Вона дуже багато подорожувала, адже виступала на оперних сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі. Особливе місце у творчій діяльності співачки займали концерти, присвячені пам’яті Тараса Шевченка та Івана Франка. Для участі в цих концертах вона часто приїжджала до Західної України.Після війни діва жила та викладала у рідному Львові. Попри численні звернення, довгий час не могла отримати радянського громадянства, залишаючись підданою Італії. Врешті-решт, вона «подарувала» усе своє італійське майно СРСР та стала громадянкою Радянської України. Як і пані Заньковецька, була до останнього свого дня лідером думок та громадською діячкою.

Література

Ганна Барвінок

українська письменниця. Другий псевдонім А. Нечуй-Вітер

Пані Ганна почала писати оповідання під час шлюбної подорожі. Брала участь у розвитку філософії, ґрунтованої на українській державності. Її літературна доля дещо нагадує історію про Мері Шеллі, коли її знали як дружину Пантелеймона Куліша. Після смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника. Ганна Барвінок авторка багатьох оповідань з народного життя.

Михайлина Рошкевич

українська фольклористка, мемуаристка

Дослідженнями пані Михайлини у галузі фольклористики надихався Іван Франко. Він визнавав її першою Галицькою письменницею. Її твори та дослідження друкувалися (деякі навіть проти волі авторки) та здобували популярності не тільки у Галичині. Хоча починала вона свої дослідження-історії, описуючі маленький Лолин.

Леся Українка та Олена Пчілка

українські письменниці, громадські діячки, за сумісництвом донька та мати

Дві культові персони української літератури. Національні та соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмом, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.
Леся Українка збагатила українську поезію новими темами й мотивами, використовуючи мандрівні сюжети зі світової літератури. Пані Леся стала однією з основних стовпів української літератури, котрі відомі в усьому світі.

І це ще далеко не повний список. Імен вистачить на незлічену кількість таких підбіром. Ми готові сперечатися! Сподіваємося, що вам знайомі ці дівчата. Наступного разу ми говоритимемо про інших, не менш неможливих ніж зазаначені.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *