Ділан Моран: змінив вино на чай в пакетику

Знаний гострою критикою Трампа, британців, Брекзіту неймовірний ірландець Ділан Моран швидше за все додасть до свого списку тем Україну. Колись нас підкорив сутулий, лінивий, вічно нетверезий, схожий на мокрого крука мізантроп Бернард Блек – так само як і зараз – гострий на язик, патріотичний, політично підкований, і в глибині душі люблячий людей Ділан Моран.

Про НЬОГО

«Я багато подорожував. І скажу я вам, з усією відповідальністю: світ повний лайна! І щось мені підказує, що саме Україні дістався найбільший його шматок»

Якщо ви думали відпочити від політики хоча б один вечір – стендап Ділана Морана, напевно, не найкращий вибір. Адже почав він саме з цього. Так, ви все правильно зрозуміли. Ніхто й не очікував від Морана, знаного своєю критикою британців, Брекзіт та Трампа, що він омине політичні перипетії в Україні. Він набирав у щоки повітря і не знав, що сказати. Німа сцена була промовистою.

«Так, я розумію, молодь завжди зла, агресивна, вона хоче змін. Але ж… Серйозно?».

Та все ж, Моран був би аж надто жорстоким, якби зупинився на цій темі довше. Тож, Mr. Cosmos, із суттєвою адаптацією під місцеві реалії (величезний плюс автору!) – це про політику, про культуру, про різницю поколінь, про старість, про шлюб, і звісно ж, про любов.

«Людина закохується в іншу людину, щоб піти від когось. Від себе»

Стендап Морана є одним з найкращих прикладів ідеального поєднання гумору, сатири і філософських умовиводів. А родзинкою однозначно є непередбачуваність останніх. Дочекатись, поки аудиторія розійдеться і не стримуватиме сміх, а потім вдарити, як сковорідкою по голові, прописною істиною – і раптом опинитися в абсолютній тиші.

Незвично було бачити, як похмурий цинік, який завжди ганьбить все і всіх, раптом чи не піввиступу розмірковує про кохання та шлюб, а також з неймовірною теплотою говорить про свою дружину: «Вона просто краща людина, ніж я». Може й варто нарешті повірити у те, що Моран постарів?

Але попри розмірковування, гідні старого, навченого досвідом, ностальгуючого мізантропа-алкоголіка в зав’язці, роль якого Моран переконливо грає протягом майже усієї своїй кар’єри, на такого він навряд чи скидається, як тільки мова заходить про справді серйозні речі.

Варто, до речі, зауважити, що ця сама справжня зав’язка пішла Ділану однозначно на користь. Він схуд, виглядає здоровішим і молодшим. Замість звичної пляшки червоного вина – чашка пакетованого чаю, що аж ніяк не заважає зберігати манеру дещо хитатись і вихилятись на сцені, а навпаки, ніби навіть допомагає увійти в образ.

Тільки от руки трясуться по справжньому.

«Думаю, мій тато має українські корені. Щоразу, як він дістає щось з кишені, з неї вивалюються пластикові пакети»

Ще один момент, що вкотре змусив задуматись про сприйняття України на міжнародному рівні (і зараз ми говоримо не про політичну арену, а про пересічних громадян). По тому, як Моран говорить про свій приїзд (не без теплоти, варто визнати), та він явно відділяє Україну від Європи. При цьому не один раз повторює, як Україна схожа на Ірландію. Але наголошує, що ми інша частина світу, більш відстала і якась…азіатська.

Таке ставлення аж ніяк не має кинути тінь на Морана. Зрештою, а що пересічний українець знає про Ірландію? Та ось воно, одне з тих важливих питань, які піднімаються отак просто, серед жартів, сміху, і нібито на перший погляд несерйозних підколок. Про Україну мало що знають. Мало того! Моран навіть не міг згадати жодних стереотипів про українців – про що й зізнався залі.

ПРО ІНШЕ

У доволі місткому Жовтневому публіка, що прийшла послухати Морана, відверто виглядало програшно. На таку велику залу людей зійшлось до сорому мало. Проте, редакція Cedra спромоглась знайти щонайменше 4 причини для пояснення ситуації. Навіть якщо ви не хочете знати які, ми все одно їх назвемо:

  1. Як би дивно це не прозвучало для багатьох наших читачів, та про європейський стендап в Україні досі знають досить мало;
  2. Не дивлячись на результат виборів, стендап комедія не є найпопулярнішим жанром серед українців;
  3. Рівень володіння англійською не дозволяє більшості зрозуміти (вже не кажучи про отримання якогось інтелектуального задоволення) виступ без перекладу і субтитрів;
  4. Популярність зірки, оренда зали, організація тощо нині не дозволяють на подібні дійства ставити демократичні ціни.

Тож, врешті, організаторам довелось просити глядачів усіх пересісти поближче – отак потихеньку і зібрався партер (хто пам’ятає залу жовтневого –  та частина партеру, що без амфітеатру).

Мікрофон працював кепсько. Ця ситуація спочатку навіть додала певного шарму, але чим далі тим більше нагадувала вечір у шкільній актовій залі, де радіо мікрофони завжди були недостатньо заряджені, або перемотані клейкою стрічкою. У якийсь момент Моран навіть почав помітно дратуватися.

Сама зала Жовтневого теж висловила своє ставлення до відомого комедіанта – під відкриті роти публіки маленький шматочок штукатурки (складно було розгледіти, що то було насправді, тому ми просто припускаємо) повільно кружляючи, і яскраво виділяючись на фоні темноти сцени, опустився прямо перед носом Морана.

Публіка була доволі активною, можна навіть сказати, вона стала частиною шоу. Хтось пропонував Морану бутерброд під його чашку чаю, хтось радо відповідав на його питання, хтось намагався навчити українських слів. Хоча і тонка межа між активною залою і нахабством була перетнута раз чи два, суттєвого впливу на загальне враження це не справило.

Дивовижно, але час від часу, виникало відчуття, що все відбувається зовсім не в Києві, а десь у Манчестері – серед глядачів була велика частина експатів, а так як, традиційно, поводять себе вони голосно – то здавалось навіть, що їх більшість.

Висновок із цього всього може бути лише один – практику знайомства українського глядача з європейським стендапом необхідно продовжувати! Україні просто необхідно знати, що таке якісний стендап. Тож редакція Cedra неймовірно вдячна команді Kyiv International Standup Comedy Week – ви робите дуже гарну справу. Хочеться побажати тримати планку, і сподіваємось, що наступного року (а може й раніше) Києву вдасться побачити і почути ще хоча б один взірець європейського стендапу.

Текст: Катя Потапенко

Фото: Kyiv International Standup Comedy Week

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *